Перейти до вмісту

Софт-рок

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Софт рок)

Софт-рок (дослівно — «м'який рок», також відомий як лайт-рок[1]) — це різновид поп-року[2], що виник наприкінці 1960-х років Південній Каліфорнії США та у Великій Британії. У порівнянні з поп-роком, софт-рок є м'якішим за звучанням і характеризується простішими і мелодійнішими піснями. Софт-рок часто звучав на американському радіо 1970-х років і з часом трансформувався у так звану «сучасну музику для дорослих» у 1980-х роках.

Історія

[ред. | ред. код]

Середина-кінець 1960-х років

[ред. | ред. код]
Зовнішні відеофайли
ранній софт-рок
Bee Gees, "I started a joke" 1964 (запис 1968)
The Beatles "Here, There and Everywhere", 1966
Кет Стівенс, "I love my dog", 1967

Більш м'які звуки в рок-музиці можна було почути в піснях середини 1960-х років, таких як «A Summer Song[en]» гурту Chad & Jeremy (1964), «Here, There and Everywhere[en]» гурту The Beatles[3] і «I Love My Dog[en]» Кета Стівенса (обидва з 1966 р.)[4].

До 1968 року найпоширенішим був хард-рок. З кінця 1960-х років рок-музика зазнає поділу на м'який і хард-рок[5], причому обидва стали основними радіоформатами в США.[6] Серед виконавців софт-року кінця 1960-х: гурт Bee Gees[7], чия пісня «I Started a Joke» була синглом номер один у кількох країнах; Ніл Даймонд з хітом 1969 року «Sweet Caroline», Hollies з їхнім топ-10 хітом у США та Великій Британії «He Ain't Heavy, He's My Brother» та Елтон Джон з піснею «Skyline Pigeon».

Початок 1970-х років

[ред. | ред. код]

Наприкінці 1960-х і на початку та в середині 1970-х хіт-паради «Hot 100» і «Easy Listening» знову стали схожими, коли звучання більшості музичних творів, що транслювались на топових радіостанціях знову почало пом'якшуватися.

Серед найвідоміших виконавців того часу — гурти Bread,[8][9] Карлі Саймон, Керол Кінг, Кет Стівенс, Джеймс Тейлор,[10] Лобо та Гілберт О'Салліван, Енн Мюррей, Джона Денвера, Баррі Манілоу і Барбра Стрейзанд, У 1973 році Пол Маккартні та Wings зайняли перше місце в США з піснею " My Love ", яка також посіла перше місце в чартах Adult Contemporary як у США, так і в Канаді.

Середина-кінець 1970-х

[ред. | ред. код]

Софт-рок досяг свого комерційного піку в середині та наприкінці 1970-х із такими групами, як Toto, England Dan & John Ford Coley, Air Supply, Seals and Crofts, America та реформований Fleetwood Mac, чий альбом Rumors (1977) був найпродаванішим за десятиліття.[11]

У 1975 році Денверська станція KIMN-FM представила формат mellow rock. Програмний директор Скотт Кеньйон в інтерв'ю журналу Billboard так охарактеризував цей формат: "Фільм Майкла Мерфі " Wildfire « є чудовим прикладом; він нагадує Колорадо, можна сказати, що він родом із цієї частини країни. Звучить звук Скелястих гір… найкращий опис — м'який рок. Візьміть таку музику і перетворіть її на станцію, що звучить у Колорадо».[12]

До 1977 року деякі радіостанції, зокрема нью-йоркська WTFM і WYNY, що належить NBC, перейшли на формат суцільного софт-року.[13] Чиказький WBBM-FM прийняв гібридний формат софт-рок/альбомний рок у 1977 році та був відомий як «Soft Rock 96», представляючи «М'який звук Чикаго». Через п'ять років вони перейшли до формату топ-40 «Гарячих хітів».[14]

У середині та наприкінці 1970-х серед відомих софт-рок виконавців — Біллі Джоел, Елтон Джон, гурти Jefferson Starship, Chicago, Toto, Boz Scaggs, the Alessi Brothers, Michael McDonald, Paul Davis, Eric Carmen, the Doobie Brothers, Alan Parsons Project, Captain & Tennille, Hollies і Dr. Hook .

1980-ті роки

[ред. | ред. код]

На початку 1980-х років радіоформат зазнав певних змін і в англомовному середовищі став відомим як «adult contemporary» або «adult album alternative» — менш відвертий формат у порівнянні з попереднім.[15] Софт-рок все ще користувалися успіхом у таких виконавців, як Шина Істон, Амброзія, Лайонел Річі, Крістофер Кросс, Ден Хілл, Джино Ванеллі, Лео Сейєр, Air Supply, Хуліо Іглесіас і Берті Хіггінс .

1990-ті роки

[ред. | ред. код]
Зовнішні відеофайли
софт-рок 1990-х
Genesis, "Hold On My Heart"
Р.Маркс, "Now & Forever"
Ерік Клептон, "Tears In Heaven"

У 1990-х роках софт-рок грали переважно гурти, що стали відомими у попередні десятиліття. Серед відомих композицій — сингли «Hold on My Heart» гурту Genesis (1992)[16], «More Than Words»[17] гурту Extreme (1991)[18][19][20], «Tears in Heaven» Еріка Клептона[21][22][23], «Now and Forever» Річарда Маркса (1994)[24][25][26][27][28] та інші. З'явилися і нові гурти та виконавці, такі як данський гурт Michael Learns to Rock[29] та австралійська група Southern Sons.[30]


Список літератури

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Alan Stephenson, David Reese, Mary Beadle, 2013, Broadcast Announcing Worktext: A Media Performance Guide p. 198.
  2. ↑ Early Pop/Rock. AllMusic.
  3. ↑ Alan W. Pollack's Notes on "Here, There, And Everywhere". Icce.rug.nl.
  4. ↑ Samadder, Rhik (31 січня 2017). Dogs-Reggae-Soft-Rock-10-Top-Dog-Tracks. The Guardian.
  5. ↑ R. B. Browne and P. Browne, eds, The Guide to United States Popular Culture (Popular Press, 2001), ISBN 0-87972-821-3, p. 687.
  6. ↑ M. C. Keith, The Radio Station: Broadcast, Satellite and Internet (Focal Press, 8th edn., 2009), ISBN 0-240-81186-0, p. 14.
  7. ↑ Andy Gibb, In the Shadow of the Bee Gees. Legacy.com. 5 березня 2011.
  8. ↑ Soft Rock. Soft Rock : Significant Albums, Artists and Songs, Most Viewed. AllMusic. Процитовано 9 січня 2013.
  9. ↑ Soft Rock – Profile of the Mellow, Romantic Soft Rock of the '70s and Early '80s. 80music.about.com. 12 квітня 2012. Архів оригіналу за 16 січня 2013. Процитовано 9 січня 2013. [Архівовано 2013-01-16 у Wayback Machine.]
  10. ↑ J. M. Curtis, Rock Eras: Interpretations of Music and Society, 1954—1984 (Popular Press, 1987), p. 236.
  11. ↑ P. Buckley, The Rough Guide to Rock (Rough Guides, 3rd edn., 2003), p. 378.
  12. ↑ Pelton-Roby, Ruth (13 вересня 1975). "Colorado's Diverse Radio Scene". Americanradiohistory.com. Billboard. с. C-22.
  13. ↑ C. H. Sterling, M. C. Keith, Sounds of Change: a History of FM broadcasting in America (UNC Press, 2008), pp. 136–7.
  14. ↑ B96 History Summarized - CLASSICB96 Wiki. Wiki.classicb96.com. Архів оригіналу за 1 квітня 2022. Процитовано 6 серпня 2022. [Архівовано 2022-04-01 у Wayback Machine.]
  15. ↑ C. H. Sterling, M. C. Keith, Sounds of Change: a History of FM Broadcasting in America (UNC Press, 2008), p. 187.
  16. ↑ Wener, Ben (13 жовтня 2007). Genesis Braves the Rain at the Bowl. The Orange County Register. Digital First Media. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 7 серпня 2018.
  17. ↑ VH1's 40 Most Softsational Soft-Rock Songs. Stereogum. Billboard-Hollywood Reporter Media Group. 31 травня 2007. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 8 серпня 2018.
  18. ↑ Extreme – More Than Words. Utratop. Hung Medien. Процитовано 8 серпня 2018.
  19. ↑ RPM 100: Hit Tracks & Where to Find Them. RPM. 8 червня 1991. Архів оригіналу за 2 квітня 2018. Процитовано 7 серпня 2018.
  20. ↑ Extreme Chart History – Hot 100. Billboard. Billboard-Hollywood Reporter Media Group. Архів оригіналу за 8 серпня 2018. Процитовано 8 серпня 2018.
  21. ↑ Smith, Chris (2006). The Greenwood Encyclopedia of Rock History: From Arenas to the Underground, 1974–1980. Greenwood Press. с. 102. ISBN 0-313-32937-0.
  22. ↑ RPM 100: Hit Tracks & Where to Find Them. RPM. 11 квітня 1992. Архів оригіналу за 1 вересня 2018. Процитовано 1 вересня 2018.
  23. ↑ Search the Charts [Search Result for 'Tears in Heaven']. The Irish Charts. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 12 листопада 2015. [Архівовано 2016-03-04 у Wayback Machine.]
  24. ↑ Park, Jin-hai (26 червня 2016). Richard Marx Mesmerizes Seoul with Velvety Romantic Songs. The Korea Times. Архів оригіналу за 8 серпня 2018. Процитовано 8 серпня 2018.
  25. ↑ RPM Adult Contemporary Tracks. RPM. 7 березня 1994. Архів оригіналу за 8 серпня 2018. Процитовано 8 серпня 2018.
  26. ↑ RPM 100: Hit Tracks & Where to Find Them. RPM. 7 березня 1994. Архів оригіналу за 15 січня 2016. Процитовано 15 січня 2016.
  27. ↑ Richard Marx – Now and Forever. VG-Lista. Hung Medien. Процитовано 8 серпня 2018.
  28. ↑ Richard Marx Chart History – Hot 100. Billboard. Billboard-Hollywood Reporter Media Group. Процитовано 8 серпня 2018.
  29. ↑ David Tusing (9 квітня 2013). Michael Learns To Rock's epic Dubai return. Gulfnews.com.
  30. ↑ Leeson, Josh (22 грудня 2017). Golden return of Price. Newcastle Herald.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Софт-рок&oldid=43856296