Софія Шліман

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Шліман.
Софія Шліман
грец. Σοφία Σλήμαν
Портрет Софії Шліман в «головному уборі Єлени» зі «Скарбу Пріама». Розфарбована фотографія 1874
Ім'я при народженнігрец. Σοφία Σλήμαν
Народилася12 січня 1852(1852-01-12)
Афіни, Грецьке королівство
Померла27 жовтня 1932(1932-10-27) (80 років)
Афіни, Друга Грецька Республіка
ПохованняПерше афінське кладовище
ГромадянствоГреція Греція
Національністьгрекиня
Діяльністьархеолог, donor
Відома завдякирозкопки Трої, Мікен
Знання мовгрецька
Конфесіяправославний
У шлюбі зГенріх Шліман
Діти (2)Андромаха Шліман
Агамемнон Шліман

Софія Шліман (грец. Σοφία Σλήμαν), уроджена Софія Енгастромену (грец. Σοφία Εγκαστρωμένου, 12 січня 1852, Афіни — 27 жовтня 1932, Афіни) — грецька благодійниця і меценатка, археолог, друга дружина Генріха Шлімана, помічниця його в справі розкопок. Вона відкрила одну з куполоподібних гробниць в Мікенах.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Дочка грецького купця, племінниця єпископа мантінейского Теоклетоса Вімпоса. Генріх Шліман, приїхавши в 1868 в Афіни, і збираючись влаштуватися в Греції, попросив єпископа підшукати йому в дружини «гречанку з хорошої сім'ї, яка досконало знає Гомера, з чорним волоссям і по можливості красиву». Вімпос посватав Шліману свою родичку, прекрасну і добре виховану Софію Енгастроменос, і Шліман піддав її суворому іспиту. Вона знала, в якому році Афіни відвідав імператор Адріан, виразно продекламувала кілька уривків з «Одіссеї». Шліман був старший за свою наречену на 30 років. Вінчання відбулося 24 вересня 1869 року в Афінах[1]. У подружжя Шліман було двоє дітей — дочка Андромаха (1871—1962) і син Агамемнон (1878—1954).

Софія брала активну участь у розкопках Генріха в стародавньої Трої і Мікенах, відкрила одну з куполоподібних могил в Мікенах і після смерті чоловіка надавала кошти на продовження розкопок на місці Трої.

Через два роки після смерті Шлімана (в 1892), Софія передала невелику частину троянської колекції в Національний археологічний музей[2]. Вона багато зробила для популяризації його наукової спадщини. Шліман залишив їй величезний капітал, і в Іліу Мелатрон вона влаштовувала розкішні прийоми для політиків і вчених, на яких виступала з лекціями про археологічні розкопки і дослідницьку роботу Шлімана. Але найбільше вона витрачала на благодійні потреби. Софія надавала гроші на лікарні та дитячі будинки, фінансувала будівництво першого в Греції загальнодоступного туберкульозного санаторію. Під час греко-турецької війни 1897 року вона побачила в підвалі однієї з лікарень солдатів, які були хворі на туберкульоз, тоді у неї і виник план побудувати санаторій. Софія організувала фонд «Порятунок» (Σωτηρία)[3]. Фонд домігся виділення землі під будівництво санаторію та займався його фінансуванням. Перший корпус санаторію на 40 ліжок було відкрито в 1905 році в Афінах. Пізніше був побудований корпус ще на 30 ліжок. До своєї смерті Софія Шліман очолювала адміністрацію і раду санаторію[4].

Коли вона померла, уряд Греції ухвалив рішення влаштувати їй державні похорони. Труну з її тілом провезли по вулицях Афін. Траурну процесію очолював прем'єр-міністр країни[5]. Софія і Генріх Шліман поховані поруч на найвищому місці Першого афінського кладовища.

Пам'ять

[ред. | ред. код]
  • Одна з вулиць Афін, в районі Абелокіпі між простектами Кіфісіас і Месогіон, названа на честь Софії Шліман[6]
  • Перед будівлею медичного училища в Афінах, відкритому в свій час завдяки Софії та яке носить зараз її ім'я, встановлений її бронзовий бюст.
  • На стіні першого історичного корпусу санаторію «Сотірія» встановлено пам'ятну дошку[7].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ 1852: Σαν σήμερα γεννήθηκε η Σοφία Εγκαστρωμένου — Σλίμαν, σύζυγος του Ερρίκου Σλίμαν, που ίδρυσε το σανατόριο Σωτηρία στην Αθήνα. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 18 лютого 2014.
  2. ↑ София Шлимен на сайте Национального археологического музея. Архів оригіналу за 18 вересня 2013. Процитовано 18 лютого 2014.
  3. ↑ Ιστορία του Νοσοκομείου ΣΩΤΗΡΙΑ. Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 18 лютого 2014. [Архівовано 2014-02-22 у Wayback Machine.]
  4. ↑ Σοφία Σλήμαν & Σωτηρία. Архів оригіналу за 23 лютого 2014. Процитовано 18 лютого 2014. [Архівовано 2014-02-23 у Wayback Machine.]
  5. ↑ Клад Приама в городе Гомера, или Кто нашел легендарную Трою
  6. ↑ Σλήμαν Σοφίας 7, Αθήνα — Αμπελόκηποι
  7. ↑ Το Μουσείο της Σωτηρίας

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Софія_Шліман&oldid=43856791