Софі Буалле

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Софі Буалле
фр. Sophie Boilley
Загальна інформація
Національністьфранцуженка
Громадянство Франція
Народження14 грудня 1989(1989-12-14) (34 роки)
Валанс, Дром, Франція
Зріст167 см
Вага57 кг
Вебсторінкаsophieboilley.com
Спорт
КраїнаФранція
Вид спортубіатлон
Нагороди
Чемпіонати світу
Срібло Ханти-Мансійск 2011 естафета 4х6 км
Срібло Рупольдінг 2012 естафета 4х6 км
CMNS: Софі Буалле у Вікісховищі

Софі Буалле (фр. Sophie Boilley[1]; 18 грудня 1989, Валанс, Дром, Франція) — французька біатлоністка, дворазова срібна призерка чемпіонатів світу з біатлону в естафеті, переможниця та призерка етапів Кубка світу з біатлону.

Виступи на Чемпіонатах світу

[ред. | ред. код]
Рік Місце проведення Інд Спр Пр МС Ест ЗМ
2011 Росія Ханти-Мансійськ 50 34 39 2
2012 Німеччина Рупольдінг 27 40 45 2
2013 Чехія Нове Место-на-Мораві 45 16 28 6

Спортивна кар'єра

[ред. | ред. код]

Софі вперше дебютувала на етапі кубку світу в австрійському Хохфільцені 18 грудня 2008 року в індивідуальній гонці, за результатами якої вона посіла 58 місце (саме в той день Софі виповнилося 19 років). Вперше вона потрапила в очкову зону 1 грудня 2010 року, посівши 30 місце в ідивіуальні гонці в Естерсунді, а перше потрапляння до розширеного подіуму (чільна вісімка) відбулося 4 лютого 2011 року — коли вона виборола 8 місце в спринтерській гонці в Преск-Айлі. Наступного дня, 5 лютого 2011 року, Софі вперше піднялася на подіум Кубка світу з біатлону. У складі збірної Франції (Брюне, Буалле, Же, Беф) вона посіла 2 місце у змішаній естафеті. Середній показник стрільби в сезоні 2010—2011 склав 80,4 %. 19 січня 2013 року в італійськомку Антхольці у гонці переслідування Софі посіла 7 місце з відставанням у 56,2 секунд від 1 місця, що посіла Тура Бергер. А 20 січня Софі Буалі стала бронзовим призером Кубку світу в естафеті разом із Марі-Лор Брюне, Анес Бескон, Марі Дорен-Абер.

Загальний залік в Кубку світу

[ред. | ред. код]

Статистика стрільби

[ред. | ред. код]
№ п/п Сезон Загальна[2] Індивідуальна гонка Спринт Гонка переслідування Мас-старт Естафета
1 2008-2009 90,0 % (27/30) 90,0 % (18/20) 90,0 % (9/10) 0,0 % (0/0) 0,0 % (0/0) 0,0 % (0/0)
2 2009-2010 76,7 % (33/43) 0,0 % (0/0) 90,0 % (9/10) 70,0 % (14/20) 0,0 % (0/0) 76,9 % (10/13)
3 2010-2011 80,4 % (213/265) 80,0 % (48/60) 92,9 % (65/70) 75,0 % (90/120) 0,0 % (0/0) 66,7 % (10/15)
4 2011-2012 82,7 % (315/381) 81,7 % (49/60) 77,8 % (70/90) 84,3 % (118/140) 90,0 % (18/20) 84,5 % (60/71)
5 2012-2013 81,9 % (353/431) 85,0 % (51/60) 84,0 % (84/100) 77,5 % (124/160) 85,0 % (34/40) 84,5 % (60/71)

Статистика[3]

[ред. | ред. код]

У таблиці наведено статистику виступів біатлоніста в Кубку світу.

  • Місця 1–3: кількість подіумів
  • Чільна 10: кількість фінішів у першій десятці
  • В очках: кількість виступів, на яких біатлоніст здобував очки
  • Старти: кількість стартів
  • Естафета: включно зі змішаною
Місця Індивід. Спринт Персьют Мас-старт Естафета Разом
1 2 2

2 5 5

3 3 3

Чільна 10 1 2 15 18

В очках 5 17 13 3 15 53

Стартів 10 29 22 3 15 79

Станом на: кінець сезону 2012/2013

Джерела

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Французька вимова прізвища
  2. В дужках наведена кількість влучних пострілів та загальна кількість пострілів. В статистиці стрільби рахуються постріли, які здійснив біатлоніст на етапах кубка світу та чемпіонаті світу
  3. В таблиці подана статистика виступів спортсмена на етапах кубка світу, Чемпіонатах світу та Олімпійських іграх.