Соціал-демократичний альянс (Ісландія)
Соціал-демократичний альянс | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Ісландія |
| Голова партії | Логі Мар Ейнарссонd |
| Дата заснування | 5 травня 2000 |
| Штаб-квартира | Рейк'явік, Ісландія |
| Ідеологія | соціал-демократія і проєвропеїзм |
| Офіційний сайт | xs.is |
Соціал-демократичний альянс (ісл. Samfylkingin) — ісландська лівоцентристська політична партія. Заснована у 2000 році, член Соціалістичного інтернаціоналу.
Офіційною датою утворення альянсу вважається 2000 рік, коли, після участи єдиним блоком у парламентських виборах 1999 року, партії «Національне Пробудження»[en], «Народний Союз»[en], Соціал-демократична партія та «Жіночий Список»[en] об'єднались в єдину політичну силу.
На парламентських виборах в Ісландії, котрі відбулись 10 травня 2003 року, альянс набрав 30,95 % голосів, зайнявши, при цьому, 20 депутатських місць. Партія фінішувала другою, пропустивши вперед тільки консервативну Партію незалежності.
У 2007 році, на чергових парламентських виборах, котрі пройшли 12 травня, партія дещо послабила позиції, посівши 2-е місце, але вже з 18-а мандатами в альтингу, здобувши 26,76 % підтримки. Передувала знову «Партія незалежності» з, майже, 37-відсотковим результатом.
В 2009 році, на позачергових парламентських виборах, спричинених економічною кризою, партія, котра в лютому 2009 року сформувала правлячу коаліцію з «Ліво-зеленим рухом», отримала впевнену перемогу з результатом 29,79 %, або 20 місць. Другою була «Партія незалежності», третім — партнер по коаліції «Ліво-зелений рух». Таким чином, правлячий блок отримав більшість в парламенті[1].
На парламентських виборах у 2013 році[en] партія, очолена чинним прем'єр-міністром Йоуганною Сігюрдардоуттір, здобула лише 10 місць, що призвело до відходу від політики 70-річної лідерки альянсу[2].
29 жовтня 2016 року, на дострокових парламентських виборах, спричинених «офшорним» скандалом за участи прем'єр-міністра Сігудура Гуннлейсона[3], альянс зазнав чергового фіаско, посівши лише сьоме місце, з підтримкою виборців 5.8 % (3 депутатських місця)[4].
На позачергових парламентських виборах 29 жовтня 2017 року партія зайняла 3-є місце, набравши 12,1 % голосів виборців, що дало змогу отримати 7 депутатських місць[5].
| Вибори | Голосів | % | Місць | +/– | Позиція | Уряд |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 1999 | 44,378 | 26.8 | 17 / 63
|
▬ 17 | ▬ 2nd | Опозиція |
| 2003 | 56,700 | 31.0 | 20 / 63
|
▲ 3 | ▬ 2nd | Опозиція |
| 2007 | 48,743 | 26.8 | 18 / 63
|
▼ 2 | ▬ 2nd | Коаліція |
| 2009 | 55,758 | 29.8 | 20 / 63
|
▲ 2 | ▲ 1st | Коаліція |
| 2013 | 24,292 | 12.9 | 9 / 63
|
▼ 11 | ▼ 3rd | Опозиція |
| 2016 | 10,893 | 5.7 | 3 / 63
|
▼ 6 | ▼ 7th | Опозиція |
| 2017 | 23,652 | 12.1 | 7 / 63
|
▲ 4 | ▲ 4th | Опозиція |
| 2021 | 19,825 | 9.9 | 6 / 63
|
▼ 1 | ▬ 4th | Опозиція |
- Інгібйорг Сольсрун Гісладоттір (2005—2009)[6]
- Йоуганна Сігюрдардоуттір
- Арні Пел Арнасон[7]
- ↑ Лівоцентристи перемагають на позачергових виборах в Ісландії. https://www.ukrinform.ua/. Процитовано 25 грудня 2020.
- ↑ На парламентських виборах в Ісландії перемогли правоцентристи. https://ua.euronews.com/. Архів оригіналу за 24 квітня 2020. Процитовано 20 грудня 2020. [Архівовано 2020-04-24 у Wayback Machine.]
- ↑ Піти по-ісландськи. Післямова до офшорного скандалу. https://glavcom.ua/. Процитовано 25 грудня 2020.
- ↑ На виборах в Ісландії перемогла правляча партія, Піратська партія - лише третя. https://www.eurointegration.com.ua/. Процитовано 25 грудня 2020.
- ↑ До парламенту Ісландії проходить рекордна кількість партій. https://tyzhden.ua/. Процитовано 20 грудня 2020.
- ↑ Інгібйорг Сольсрун Гісладоттір. http://womenua.today/. Процитовано 20 грудня 2020.
- ↑ В Ісландії пройшли масштабні акції протесту через відмову від євроінтеграції. https://world.segodnya.ua/. Процитовано 20 грудня 2020.
|
Це незавершена стаття про політичні партії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |