Спаська Лідія Іванівна
| Спаська Лідія Іванівна | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народження | 5 квітня 1910 м. Умань, | |||
| Смерть | 15 серпня 2000 | |||
| Поховання | Муравище, Волинська область | |||
| Навчання | приватна Академія малярства і скульптури Рудольфа Жульєна | |||
| Напрямок | історичний живопис, портрет, церковний розпис | |||
|
| ||||
Лідія Іванівна Спаська (нар. 5 квітня 1910, м. Умань, — пом. 15 серпня 2000 — українська художниця у жанрах історичного живопису, портрету, майстриня церковного розпису.
Лідія Іванівна Спаська народилась в день святої Лідії 5 квітня 1910 р. в м. Умань у родині Івана Лук’яновича та Євдокії Лисяних. Дитячі роки пройшли у маєтку батьків у с. Гавчиці (нині Муравище), неподалік Ківерців Луцького повіту. Батько був поміщиком, який сам також працював на землі і запам’ятався добрим ставленням до людей. Мама – Євдокія Лисяна (уроджена Бабенко) походила з давнього роду запорозьких козаків. У родині Івана та Євдокії Лисяних було восьмеро дітей, троє з них померли в дитинстві від отруєння грибами, залишились Борис, Миколай, Данило, Марія та Лідія.[1] У восьмирічному віці Лідія розпочала навчання в Луцькій жіночій гімназії, де зробила перші кроки в малюванні.[2] Після закінчення гімназії два роки навчалася у Варшаві, в приватній школі імені Крижановського.
У 1931 р. після смерті матері отримала невелику спадщину, переїхала в Париж, де протягом чотирьох років навчалася в приватній Академії малярства і скульптури Рудольфа Жульєна. Тут познайомилася з майбутнім нареченим - студентом Свято-Сергіївського Православного Богословського Інституту Василем Спаським.
У 1935 р. разом В. Спаським повернулася на Волинь, де вийшла заміж та оселилася в батьківському маєтку. У 1936 році народився перший син Микита. Влітку 1943 р. переїжджає до Луцька, згодом пішки переходить до м. Дубно, де народжує другого сина.
У 1947 р. на запрошення брата переїжджає до м. Острог, з яким пов'язане все її подальше життя.
Померла 15 серпня 2000 року, похована в с. Муравище на Волині.
На замовлення Острозького музею робить копії з картин відомих художників України – Їжакевича, Касіяна. У 1952 році на замовлення музею пише картину “Повстання в селі Новомалин. 1905 рік”, яка отримала визнання, експонувалась на виставках у Рівному, Києві, була удостоєна Грамоти Української республіканської ради профспілок. Згодом створює композиції на історичні теми: «Битва з татарами під Острогом 1578 року», «Северин Наливайко в Острозі», «Повстання острозьких міщан проти Анни-Алоїзи Ходкевич 1636 року», «В’їзд Богдана Хмельницького до Острога 1648 року», «Думи Шевченка» та ін., які є доповненням музейних експозицій Острога.
З середини 1950-х рр. починає писати ікони та розписувати церкви. На запрошення о. Сергія Кульчицького відвідала с. Дермань, для місцевої церкви створила картину «Голгофа» та ікону Петра і Павла. Розписувала церкви в Архангельську, Мурманську, Великому Устюзі. Створила полотна «В’їзд Господній в Ієрусалим» та «Нагорна проповідь Ісуса Христа» у Свято-Троїцькому соборі в Луцьку. Здійснювала розпис храму Святого Феодосія Чернігівського в Чернігові.[3]
Писала картини в жанрі портрета (олією, гуашшю, аквареллю, пастеллю). Створила образи селянки Марти Степанюк, Северина Наливайка, професора-архітектора Володимира Леонтовича.[4]
https://volart.com.ua/art/spaska_lidiya/
- ↑ Бондарчук, Ярослава Віталівна. Острозька художниця Лідія Іванівна Спаська. Подорожі Україною. Процитовано 04 червня 2024.
- ↑ Спаська Лідія Іванівна. КЗ "Острозька центральна публічна бібліотека" Острозької міської ради. Процитовано 4 червня 2024.
- ↑ Якель, Роман (20 квітня 2010). Виповнилося 100 років з дня народження Лідії Спаської. В історії українського малярства її ім’я — одне з найяскравіших... Дзеркало тижня. Процитовано 4 червня 2024.
- ↑ Козловська, Людмила; Данилюк, Марія (5 квітня 2001). Острозька художниця Лідія Іванівна Спаська. Державний історико-культурний заповідник міста Острога. Процитовано 4 червня 2024.