Спецназ (телесеріал)
«Спецна́з» — російський телесеріал 2002 року. Перший сезон серіалу складається з трьох серій: «Зламана стріла», «Засідка» та «Клинок». У 2003 році вийшов другий його сезон, який складається з 4-х серій.
| Спецназ / Спецназ 2 | |
|---|---|
| рос. Спецназ / Спецназ 2 | |
| Тип | телесеріал |
| Телеканал(и) |  ОРТ / Перший канал |
| Жанр | бойовик воєнний фільм |
| Тривалість серії | ≈ 50 хвилин |
| Тривалість | 52 хв. |
| Компанія | Кінокомпанія «Сварог» по замовленню ОРТ[1] |
| Сценарист | Микола Суслов Олексій Поярков Володимир Брагін Олена Райська |
| Режисер | Андрій Малюков В'ячеслав Нікіфоров |
| Оператор | Володимир Споришковd[2] |
| Художник | Володимир Душин Ігор Тимошенко |
| Продюсер | Костянтин Ернст Анатолій Максимов Микола Суслов |
| У головних ролях | Олександр Балуєв Владислав Галкін Олексій Кравченко Ігор Ліфанов Андрій Зібров Олександр Носик |
| Композитор | Марк Мінков Ігор Матвієнко |
| Країна-виробник |  Росія |
| Місце знімань |  Москва |
| Мова оригіналу | російська |
| Перший показ | 25 березня 2002—28 березня 2002 (1 сезон) — 6 жовтня 2003—14 жовтня 2003 (2 сезон) |
| Кількість сезонів | 2 |
| Кількість серій | 7
|
| Посилання | |
Бандитське угруповання, очолюване чеченським бойовиком Вагіфом, за допомогою підкупного російського військовослужбовця купує партію ПЗРК «Стріла-2М» (хоча реально у фільмі показується ПЗРК «Ігла») для знищення штурмовиків «Су-24». Група спецназу отримує наказ нейтралізувати канал постачання і захопити терористів.
Група спецназу отримала наказ знешкодити особливо жорстоке бандитське угруповання, яке очолював колишній лейтенант SAS Шараф Рашді. Вивчивши його стратегію бою по афганській війні, командування приймає рішення влаштувати засідку: підірвати міст і продемонструвати хибну дислокацію загону на місці, де раніше була розбита колона федеральних військ.
У Санкт-Петербурзі виявлена велика партія фальшивих доларів. Операція по захопленню продавця фальшивок зазнала провалу. Однак був знайдений слід, який вказував на одне чеченське угруповання. Спецназівці разом з американцем Джимом Воллесом отримують завдання знайти підпільну друкарню, де друкується валюта, і захопити матрицю.
Група терористів захоплює літак Ту-154 і на ньому вилітає в Афганістан, на нещодавно захоплений аеродром (таліби під проводом Джамала вбили всіх військових, які охороняли цей аеродром), щоб потім нібито «відпустити» заручників, а насправді завантажити в нього загін бійців під командуванням Асланбека, після чого літак «з технічних причин» сяде в Душанбе, де якраз повинна буде проходити зустріч делегації США з представниками Росії і країн Середньої Азії. Однак одним з пасажирів випадково виявився старший прапорщик спецназу Віктор Хрустальов («Хруст»), а потім інша група, обігнавши захоплений літак на надзвуковому стратегічному бомбардувальнику Ту-160, зачищає аеродром посадки і ліквідує терористів в літаку, потім прикриваючи його від атаки тієї самої роти бойовиків. Самі відлітають на літаку, який раніше належав талібам Джамала.
У партії наркотиків, захопленої в Санкт-Петербурзі, знайшли розроблений афганськими терористами вірус «Дихання пророка». Поки він поширюється тільки через кров, але йдуть посилені роботи з розробки штаму, що передається повітряно-крапельним шляхом. Група Климентія Платова («Клима») з вірусологом Фархадовим направляється до Афганістану, щоб захопити документацію по вірусу і зразки вакцини, після чого лабораторію знищить авіація. Ситуацію ускладнить поранення «Хруста», провідник-смертник і зараження вірусом лейтенанта Якова Урманова («Якута»), врятувати якого допоможе знання Фархадовим Корану напам'ять.
На російському блокпосту в Чечні, який зазнав нападу бойовиків, група виявляє пораненого священика Василя, яким виявляється капітан у відставці Олександр Орлов («Бекас»), який знайомий з «Хрустом». Кілька років тому бандити захопили школу після невдалого відходу під час пограбування інкасаторів. Орлов взяв участь у звільненні заручників, але один з бандитів встиг застрелити його дочку. Дружина Орлова, не винісши цього, вчинила самогубство. Втративши сім'ю, «Бекас» пішов у ченці. Через деякий час, його, тоді ще послушника, відправили на відновлення православного храму в «гарячій точці» — в Косово. До храму прибув загін албанських бойовиків «Армії визволення Косово», які вбили священиків і патруль французьких миротворців. Командир загону бойовиків вирішив вбити послушника разом з сербами біля храму, проте послушник разом з командиром французького патруля, що прикинувся вбитим, знищили бойовиків.
Групі Платова доручено забезпечити прибуття до столиці Таджикистану, Душанбе, афганського генерала Барзані (алюзія на Бурхануддіна Раббані) для проведення переговорів. Але терористи проти переговорів, і за Барзані полює снайперська група, екіпірована американськими далекобійними снайперськими гвинтівками Barrett M82 (імітуються російськими ОСВ-96). Операція з порятунку Барзані проходить успішно — всіх терористів знищують, а Платов особисто ліквідує полковника таджицької армії, який інформував терористів.
| Актор | Персонаж |
|---|---|
| Олександр Балуєв | майор Климентій Іванович Платов, «Клим», командир групи спеціального призначення військової розвідки (ГУ ГШ ЗС РФ), зброя — АКС-74 з ГП-30 та пістолет АПБ |
| Олексій Кравченко | капітан Володимир Вяземський, «Док», заступник командира групи, снайпер, зброя — АКС-74 з ГП-30, АС «ВАЛ», ВСС «Вінторєз» |
| Владислав Галкін | старший лейтенант Яків Урманов, «Якут», снайпер, сапер-підривник, спеціаліст з технічного забезпечення групи, зброя - АКС-74, АС «ВАЛ», ВСС «Вінторєз», ВСК-94 |
| Ігор Ліфанов | старший прапорщик Віктор Хрустальов, «Хруст», зброя - АКС-74 з ГП-30, ПМ |
| Олександр Носик | старший прапорщик Кобрін, «Змій», зброя — АКС-74 з ГП-30 (1—3, 5, 6 серії) |
| Андрій Зібров | прапорщик Олексій Шахмаметьєв, «Шах», снайпер, зброя СВД, АКС-74, ВСК-94 (1—3 серії) |
| Анатолій Петров | майор Лілін, офіцер управління військової контррозвідки ФСБ Росії (1—3, 7 серії) |
| Актор | Персонаж |
|---|---|
| Андрій Толубєєв | генерал-майор Сергій Михайлович Свірін, «Дід», начальник Розвідувального управління ЛенВО (3-5,7 серії) |
| Евклід Кюрдзідіс | голова бандитського угруповання Вагіф (1 серія) |
| Микола Годовиков | прапорщик Агапцев (убитий Вагіфом, 1 серія) |
| Володимир Кнат | полковник Круглов (1 серія) |
| Дмитро Мєдвєдєв | прапорщик Фунтасов (1 серія) |
| Ігор Лопата | Лопата (убитий Вагіфом, 1 серія) |
| Володимир Маслаков | перший льотчик (1 серія) |
| Дмитро Гранкін | другий льотчик (1 серія) |
| Олександр Дедюшко | Арсанов (1 серія, озвучував — Борис Хвошнянський) |
| Рустам Єгікян | Біноєв (1 серія) |
| Максим Бритвенков | водій вантажівки (убитий Агапцевим, 1 серія) |
| Ярослав Яковлєв | інспектор ВАІ (1 серія) |
| Нодар Мгалоблішвілі | Бородатий (алюзія на Бен Ладена, 2—5 серії, озвучував — Іван Краско) |
| Гоша Куценко | Шараф Рашді, учасник війни в Афганістані, колишній офіцер британської авіадесантної служби (SAS), який став посібником міжнародного тероризму (заарештований, 2 серія) |
| Володимир Турчинський | підполковник Володимир Озорних, командир підрозділу Внутрішніх військ (2, 4 серії; у 2 серії озвучував Олександр Строєв) |
| Петро Юрченков | генерал-майор Комлєв (2—3 серії, озвучував — Євген Ганєлін) |
| Олег Андрєєв | майор Зубов (2 серія) |
| Руслан Гіоєв | Лачин (2 серія) |
| Сергій Беленчук | Хохол (2 серія) |
| Олександр Роніс | Прибалт (2 серія) |
| Ібрагім Ісмаїлов | Афганець (2 серія) |
| Михайло Трясоруков | капітан Жуков (2—3 і 7 серії) |
| Михайло Пореченков | Джим Воллес, агент управління контртерористичної та фінансової розвідки Міністерства фінансів США (3 серія) |
| Константин Бутаєв | Бєсуєв (3 серія) |
| Олексій Клімушкін | пасажир літака (4 серія, роль озвучена іншим актором) |
| Сайдо Курбанов | професор Нурі Фархадов, вірусолог (5 серія) |
| Людмила Курєпова | тележурналістка (4, 6 серія) |
| Рустам Сагдуллаєв | полковник таджицької армії Булат Акабіров (6 серія) |
| Ілля Шакунов | колишній капітан російської армії Олександр Орлов/послушник отець Василь (7 серія) |
| Євген Сидихін | командир спецназу майор Безруков (7 серія) |
| Юлія Ауг | дружина Безрукова (7 серія) |
| Євген Дятлов | боєць спецназу (7 серія, роль озвучена іншим актором) |
| Ольга Шувалова | дівчина на мотоциклі |
Режисери: Андрій Малюков, В'ячеслав Нікіфоров
Сценаристи: Микола Суслов, Олексій Поярков, Володимир Брагін, Олена Райська
Оператор: Володимир Споришков
Композитори: Марк Мінков, Ігор Матвієнко
Художники: Володимир Душин, Ігор Тимошенко
Продюсери: Костянтин Ернст, Анатолій Максимов, Микола Суслов
Зйомки серіалу розпочалися у 2001 році. Спочатку на головні ролі були затверджені Ігор Ліфанов, Євген Сидихін та Євген Дятлов. З їх участю, режисер В'ячеслав Нікіфоров відзняв чотири серії, які не сподобалися керівництву каналу ОРТ і вони були відкладені в довгий ящик.
Євген Дятлов згадував:
«Пам'ятаю, як „Спецназ“ починали знімати. Адже це найцікавіша, але найскладніша тема! Коли мене запросили на роль, я підняв весь свій обсяг військових знань, всієї специфіки (сам я служив у топогеодезичних військах, ми програмували крилаті ракети), купував журнали, книги; нам привели консультантів-спецназівців, у яких ми буквально вчепилися, „висмоктуючи“ з них інформацію. Але що разюче, самого режисера суть професії анітрохи не цікавила. У результаті чотири відзняті серії полетіли в кошик, а виробництво фільму віддали москвичам» Оригінальний текст (рос.)«Помню, как „Спецназ“ начинали снимать. Это ведь интереснейшая, но сложнейшая тема! Когда меня пригласили на роль, я поднял весь свой объём военных знаний, всей специфики (сам я служил в топогеодезических войсках, мы программировали крылатые ракеты), покупал журналы, книги; нам привели консультантов-спецназовцев, в которых мы буквально вцепились, „высасывая“ из них информацию. Но что поразительно, самого режиссёра суть профессии нисколько не интересовала. В итоге четыре отснятые серии полетели в корзину, а производство фильма отдали москвичам»[3]
Восени 2001 року до зйомок серіалу був залучений режисер Андрій Малюков, який запросив інших акторів, а зі старої команди залишив лише Ліфанова. Відзняті серії були показані на ОРТ навесні 2002 року, а матеріали серії «Послушник», знятої Нікіфоровим, увійшли в одну із серій «Спецназу-2». Усього планувалося зняти 24 серії, але після теракту в Беслані керівництво Першого каналу зупинило виробництво серіалу.
У жовтні 2014 року Держкіно заборонило до демонстрації та прокату деякі російські фільми на території України, зокрема «Спецназ». За словами тодішнього голови агентства, Пилипа Іллєнка, це рішення було ухвалено через події в Україні, із-за яких «некоректно показувати на українських телеканалах російські фільми з явною пропагандою, наприклад, звеличенням російських правоохоронних органів і самої Росії»[4].
- ↑ Презентация сериала «Спецназ». http://svarog-film.com/ (рос.). 21 березня 2002. Процитовано 21 липня 2022.
- ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- ↑ Евгений Дятлов: Не хочу "возмущать пространство" пустыми ролями. www.petkach.spb.ru (рос.). 30 листопада 2003. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 21 липня 2022.
- ↑ В Україні не виходитимуть сім російських фільмів – Держкіно. 7 ДНІВ УКРАЇНА (укр.). 23 жовтня 2014. Архів оригіналу за 21 липня 2022. Процитовано 21 липня 2022.
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |