Список візантійських імператорів
(Перенаправлено з Список Візантійських імператорів)
| Імператор | Повне ім'я | Роки правління | Примітки |
|---|---|---|---|
| Династія Костянтина | |||
| Костянтин I | Flavius Valerius Constantinus | 306–337 | легалізував християнство і заснував Константинополь |
| Калочерій | невідоме | 333/334 | Антиімператор на Кіпрі |
| Далмацій | Flavius Dalmatius | 335–337 | Співімператор разом зі своїм дядьком |
| Ганнібаліан | Flavius Hannibalianus | 335–337 | Rex Regum et Ponticarum Gentium |
| Констанцій II | Flavius Julius Constantius | 337–361 | Імператор на Сході, з 353 самодержець |
| Констант Галл | Flavius Constantius Gallus | 351–354 | Разом із Константом ІІ, співімператор в Сирії |
| Юліан Відступник | Flavius Claudius Iulianus | 355–361 (Caesar) 361—363 |
Загинув під час війни із Сасанідами |
| Іовіан | Flavius Iovianus | 363–364 | Не належав до династії Костянтина |
| Династія Валентиніана | |||
| Валент | Flavius Valens | 364–378 | Імператор на Сході, загинув в Адріанопольській битві |
| Прокопій | невідомо | 365–366 | Антиімператор на Сході, страчений |
| Марцелл | невідомо | 366 | Антиімператор на Сході, страчений |
| Династія Феодосія | |||
| Феодосій Великий | Flavius Theodosius | 379–395 | Імператор на Сході, з 394 останній імператор об'єднаної Римської імперії |
| Аркадій | Flavius Arcadius | 395–408 | Імператор на Сході, син Феодосія |
| Феодосій II | Flavius Theodosius | 408–450 | Імператор на Сході, при ньому був складений Кодекс Феодосія |
| Маркіан | Flavius Marcianus | 450–457 | Імператор на Сході, був чоловіком сестри Феодосія ІІ |
| Фракійська династія | |||
| Лев I | Leo | 457–474 | |
| Лев II | Leo | 474 | Онук Лева І, помер через 10 місяців після початку царювання |
| Зенон | Tarasicodissa Zeno |
474–491 | У його правління перестала існувати Західна Римська імперія |
| Василіск | Flavius Basiliscus | 475–476 | |
| Анастасій I (візантійський імператор) | Flavius Anastasius | 491–518 | |
| Династія Юстиніана | |||
| Юстин I | Flavius Iustinus | 518–527 | |
| Юстиніан I Великий | Imperator Caesar Flavius Iustinianus Augustus | 527–565 | Намагався відвоювати всі землі Римської імперії |
| Юстин II | Flavius Iustinus | 565–578 | Племінник Юстиніана, з 574 мав психічне захворювання |
| Тиберій II Костянтин | Flavius Tiberius Constantinus | 574–578 (цезар) 578—582 |
З кінця 574 вів справи душевнохворого Юстина II. |
| Маврикій | Flavius Mauricius Tiberius | 582–602 | Скинутий Фокою |
| Фока | Flavius Phocas | 602–610 | Не належав до династії |
| Імператор | Повне ім'я | Роки правління | Примітки |
| Імператор | Повне ім'я | Роки правління | Примітки |
|---|---|---|---|
| Династія Іраклія | |||
| Іраклій | Flavius Heraclius | 610–641 | |
| Костянтин III | Κωνσταντίνος Γ' Ηράκλειος | 641 | Син Іраклія, помер від туберкульозу |
| Іраклеон | Ηρακλεωνάς | 641 | Син Іраклія, помер у зісланні |
| Констант II | Κώνστας Β' Ηράκλειος | 641–668 | Помер у своїй резиденції в Сіракузах |
| Грегорій | невідомо | 646–647 | Узурпатор в Карфагені |
| Олімпій | невідомо | бл. 651—651/652 | Узурпатор в Італії |
| Мізізій | невідомо | 668 | Антиімператор на Сицилії |
| Костянтин IV | Κωνσταντίνος Δ' ο Πωγώνατος | 668–685 | |
| Юстиніан II | Ιουστινιανός Β' ο Ρινότμητος | 685–695 705—711 |
|
| Імператори без династії | |||
| Леонтій | Λεόντιος | 695–698 | |
| Тиберій III | Τιβέριος Γ' ο Αψίμαρος | 698–705 | |
| Філіппик Вардан | Φιλιππικός Βαρδάνης | 711–713 | |
| Анастасій ІІ | Αναστάσιος Β' | 713–715 | Був скинутий армією |
| Феодосій III | Θεοδόσιος Γ' ο Αδραμμυττηνός | 715–717 | Був вимушений відректися від престолу |
| Імператор | Повне ім'я | Роки правління | Примітки |
Іконоборчий період
[ред. | ред. код]| Імператор | Повне ім'я | Роки правління | Примітки |
|---|---|---|---|
| Ісаврійська династія | |||
| Лев III Ісавр | Λέων Γ' ο Ίσαυρος | 717–741 | Почав іконоборство, успішно боровся з арабами |
| Василій Ономагул | Βασίλειος Ονομαγύλόσ | 717 | Антиімператор на Сицилії |
| Костянтин V | Κωνσταντίνος Ε' ο Κοπρώνυμος ή Καβαλίνος | 741–775 | Був успішним полководцем, помер в поході проти болгар |
| Артабаст | 741–743 | ||
| Лев IV Хозар | Λέων o Χαζάρος | 775–780 | |
| Костянтин VI Сліпий | Κωνσταντίνος ΣΤ' | 780–797 | Скинутий |
| Ірина | Ειρήνη | 797–802 | Перша правляча імператриця |
| Нікіфориди | |||
| Никифор I | Νικηφόρος Α' Φωκάς | 802–811 | |
| Ставракій | Σταυράκιος Φωκάς | 811 | Через тяжку хворобу не міг правити |
| Михаїл I Рангаве | Μιχαήλ Α' Ραγκαβής | 811–813 | Визнав імператорський титул Карла Великого |
| Лев V Вірменин | Λέων Ε' ο Αρμένιος | 813–820 | |
| Аморійська династія | |||
| Михаїл II Травл | Μιχαήλ Β' ο Τραυλός η Ψηλλος | 820–829 | Скинув Лева V, при ньому сарацини захопили Кіпр |
| Фома Слов'янин | 820–823 | Антиімператор слов'янського походження | |
| Феофіл | Θεόφιλος | 829–842 | |
| Михаїл III П'яниця | Μιχαήλ Γ' ο Μέθυσος | 842–867 | Став імператором у 3 роки, скинутий своїм фаворитом Василієм |
| Імператор | Повне ім'я | Роки правління | Примітки |
| Імператор | Повне ім'я | Роки правління | Примітки |
|---|---|---|---|
| Македонська династія | |||
| Василій I Македонянин | Βασίλειος Α' | 867–886 | |
| Лев VI Мудрий | Λέων ΣΤ' ο Σοφός | 886–912 | Чотири рази був одружений, закінчив реформу права |
| Александр | Αλέξανδρος Γ' του Βυζαντίου | 912–913 | Брат попереднього |
| Костянтин VII Багрянородний | Κωνσταντίνος Ζ' ο Πορφυρογέννητος | 913–959 (фактично 913—920 та 945—959) | Письменник |
| Роман I Лакапен | Ρωμανός Α' ο Λεκαπηνός | 920–944 | |
| Христофор | 921-931 | Син Романа Лакапена | |
| Стефан | 924-945 | Син Романа Лакапена | |
| Роман II | Ρωμανός Β' ο Πορφυρογέννητος | 959–963 | |
| Никифор II Фока | Νικηφόρος Β' Φωκάς | 963–969 | |
| Іоанн I Цимісхій | Ιωάννης Α' Κουρκούας ο Τσιμισκής | 969–976 | Повернув Сирію |
| Василій II Болгаробійця | Βασίλειος Β' ο Βουλγαροκτόνος | 976–1025 | Захопив Болгарію |
| Костянтин VIII | Κωνσταντίνος Η' | 1025–1028 | Брат Василія ІІ |
| Роман III Аргир | Ρωμανός Γ' ο Αργυρός | 1028–1034 | |
| Михайло IV Пафлагонський | Μιχαήλ Δ' ο Παφλαγών | 1034–1041 | |
| Михайло V Калафат | Μιχαήλ Ε' ο Καλαφάτης | 1041–1042 | Sohn eines Abdichters |
| Зоя | Ζωή | 1042 | Дружина своїх 3 попередників та наступника |
| Феодора | Θεοδώρα | 1042 1055—1056 |
Сестра Зої |
| Костянтин IX Мономах | Κωνσταντίνος Θ' ο Μονομάχος | 1042–1055 | |
| Михаїл VI Стратіотик | Μιχαήλ ΣΤ' ο Στρατιωτικός | 1056–1057 | Не належав до Македонської династії |
| Імператор | Повне ім'я | Роки правління | Примітки |
| Імператор | Повне ім'я | Роки правління | Примітки |
|---|---|---|---|
| Комніни | |||
| Ісаак I Комнін | Ισαάκιος Α' ο Κομνηνός | 1057–1059 | Відрікся від престолу |
| Дуки | |||
| Костянтин X Дука | Κωνσταντίνος Ι' ο Δούκας | 1059–1067 | При ньому імперія втратила італійські території до Барі |
| Євдокія Макремболітіса | 1067-1068 | ||
| Роман IV Діоген | Ρωμανός Δ' Διογένης | 1068–1071 | Не належав до роду Дук, був розбитий у Битві при Манцикерті |
| Михайло VII Парапінек | Μιχαήλ Ζ' Δούκας | 1071–1078 | |
| Никифор III Вотаніат | Νικηφόρος Γ' Βοτανειάτης | 1078–1081 | |
| Комніни | |||
| Олексій I Комнін | Αλέξιος Α' Κομνηνός | 1081–1118 | |
| Іоанн II Красивий | Ιωάννης Β' Κομνηνός o Καλός | 1118–1143 | Успішно боровся проти печенігів та сельджуків |
| Мануїл I Великий | Μανουήλ Α' Κομνηνός ο Μέγας | 1143–1180 | |
| Олексій II | Αλέξιος B' Κομνηνός | 1180–1183 | Був задушений тятивою від лука |
| Андронік I | Ανδρόνικος Α' Κομνηνός | 1183–1185 | |
| Ангели | |||
| Ісаак II Ангел | Ισαάκιος Β' Άγγελος | 1185–1195 1203—1204 |
|
| Олексій III Ангел | Αλέξιος Γ' Άγγελος | 1195–1203 | |
| Олексій IV | Αλέξιος Δ' Άγγελος | 1203–1204 | Співправитель свого батька Ісаака ІІ |
| Миколай Канабос | 1204 | Обраний сінклітом, перебував на престолі 11 днів | |
| Олексій V Мурзуфл | Αλέξιος Ε' Δούκας | 1204 | |
| Імператор | Повне ім'я | Роки правління | Примітки |
| Імператор | Повне ім'я | Роки правління | Примітки |
|---|---|---|---|
| Ласкариди | |||
| Феодор I Ласкаріс | Θεόδωρος Α' Λάσκαρης | 1204–1222 | Засновник Нікейської імперії |
| Іоанн III Дука Ватац | Ιωάννης Γ' Δούκας Βατάτζης | 1222–1254 | |
| Феодор II Ласкаріс | Θεόδωρος Β' Λάσκαρης | 1254–1258 | Відвоював Фракію у болгар |
| Іоанн IV Ласкаріс | Ιωάννης Δ' Λάσκαρης | 1258–1261 | |
| Палеологи | |||
| Михайло VIII Палеолог | Μιχαήλ Η' Παλαιολόγος | 1259–1282 | При ньому був відвойований Константинополь |
| Андронік II Палеолог | Ανδρόνικος Β' ο Γέρος | 1282–1328 | |
| Михаїл ІХ | Μιχαήλ Η' Παλαιολόγος | 1277–1320 | Син Андроніка II. |
| Андронік III Палеолог | Ανδρόνικος Γ' Παλαιολόγος ο Νέος | 1328–1341 | Скинув свого діда Андроніка Старшого |
| Іоанн V | Ιωάννης Ε' Παλαιολόγος | 1341–1391 | |
| Іоанн VI Кантакузин | Ιωάννης Στ' Καντακουζηνός | 1347–1354 | Фактично скинув Іоанна V, підтримував паламитів, був вимушений постригтись у ченці. |
| Андронік IV Палеолог | Ανδρόνικος Δ' Παλαιολόγος | 1376–1379 | |
| Іоанн VII | Ιωάννης Ζ' Παλαιολόγος | 1390 1399—1402 |
Намагався добитись допомоги на заході проти османів. |
| Мануїл II | Μανουήλ Β' Παλαιολόγος | 1391–1425 | Підтримував укладення унії між Католицькою та Константинопольською церквами, відвідав Європу |
| Іоанн VIII | Ιωάννης Η' Παλαιολόγος | 1425–1448 | |
| Костянтин ХІ Драгаш | Κωνσταντίνος ΙΑ' Παλαιολόγος Δραγάτσης | 1448–1453 | Останній візантійський імператор, Константинополь захоплений османами і він загинув під час штурму |
| Імператор | Повне ім'я | Роки правління | Примітки |
| Колір | Пояснення |
|---|---|
| Співімператор | |
| Антиімператор |
- Советская Историческая Энциклопедия / Главный редактор Е. М. Жуков. — М.: Советская Энциклопедия, 1963. — Т. 3 Вашингтон — Вячко. — С. 488. — 65 000 экз.
- Успенский Ф. И. История Византийской империи (в 5 томах). — М.: АСТ, 2005
- Дашков С. Б. «Императоры Византии». — Москва: Издательский дом «Красная площадь», 1997. — ISBN 5-87305-002-3
- Рыжов К. В. «Все монархи мира. Древняя Греция. Древний Рим. Византия». — Москва: Вече, 1999. — 656 с. — ISBN 5-7838-0342-1
- Timothy E. Gregory: A History of Byzantium (Blackwell History of the Ancient World). Blackwell, Oxford u. a. 2005.
- Ralph-Johannes Lilie: Byzanz. Das zweite Rom. Siedler, Berlin 2003.
- Oxford Dictionary of Byzantium (под ред. А. П. Каждана). — Oxford University Press, 1991.