Перейти до вмісту

Список винаходів у середньовічному ісламському світі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Список винаходів, відкриттів та наукових досягнень, зроблених у мусульманському світі, особливо під час Золотої доби ісламу[1][2][3][4], а також у «порохових імперіях»: Османська імперія, Імперія Сефевідів та Імперія Великих Моголів.

Золота доба ісламу — період культурного, економічного та наукового розквіту в історії ісламу, який традиційно датується з восьмого по чотирнадцяте століття. Традиційно вважається, що цей період розпочався за правління аббасидського халіф Гаруна ар-Рашида (786-809) з відкриттям Будинку Мудрості в Багдаді, де вчені з різних куточків світу з різним культурним походженням отримали завдання зібрати і перекласти арабською мовою всі світові класичні знання, після чого почався розвиток у різних галузях науки. Наука і технології в ісламському світі перейняли і зберегли знання і технології від сучасних і попередніх цивілізацій, зокрема Персії, Єгипту, Індії, Китаю і греко-римської античності, водночас здійснивши численні вдосконалення, інновації та винаходи.

Список винаходів

[ред. | ред. код]

Ранні халіфати

[ред. | ред. код]

VII століття

[ред. | ред. код]

VIII століття

[ред. | ред. код]
  • Арабеска: Характерний арабесковий стиль був розроблений до 11 століття, беручи початок у 8 або 9 столітті[6].
  • Астролябія з кутовою шкалою: астролябія, винайдена приблизно між 200 і 150 роками до н. е., отримала подальший розвиток у середньовічному ісламському світі, де мусульманські астрономи додали до конструкції кутову шкалу[7] та кола, що вказують азимути на горизонті[8].
  • Класифікація хімічних речовин: Праці, приписувані Джабіру ібн Хаяну (написані бл. 850-950), та Мухаммеду ібн Закарії ар-Разі (бл. 865-925), містять найдавніші відомі класифікації хімічних речовин.[9]
  • Дамаська сталь: Дамаські клинки вперше були виготовлені на Близькому Сході зі сталі, імпортованої з Індії[10].
  • Сучасний уд: Хоча смичкові інструменти існували до ісламу, уд був розроблений в ісламській музиці і став предком європейської лютні[11].
  • Сульфур-меркуріальна теорія металів: Вперше засвідчена у псевдо-Аполлонія Тянського «Сірр аль-Халіка» («Таємниця творіння», бл. 750-850) та у творах, які приписують Джабіру ібн Хаяну (написані бл. 850-950),[12] сульфур-меркуріальна теорія металів залишатиметься основою всіх теорій складу металів аж до XVIII ст.[13]
  • Олов'яна глазур: Найдавніші керамічні вироби з олов'яною глазур'ю були виготовлені в Аббасидському Іраку/Месопотамії у VIII ст.[14] Найдавніші фрагменти, знайдені на сьогоднішній день, були розкопані з палацу Самарра приблизно за 80 кілометрів на північ від Багдада.[15]
  • Панельний вітряк: Найдавніший знайдений вітряк перського походження, винайдений приблизно в VII-IX ст.[16]

IX століття

[ред. | ред. код]
  • Алгебра: Аль-Хорезмі вважається батьком алгебри. Слово «алгебра» походить від араб. الجبر (аль-джабр).[17]
  • Хімічний синтез органічних сполук: Найдавніші відомі інструкції з отримання неорганічної сполуки (нашатир або хлориду амонію) з органічних речовин (таких як рослини, кров і волосся) хімічним шляхом з'являються в роботах, які приписують Джабіру ібн Хаяну (написані бл. 850-950 рр.)[18].
  • Посібник з шахів: Найдавніший відомий посібник з шахів був виданий арабською мовою і датується 840-850 рр., написаний Аль-Адлі ар-Румі (800-870), відомим арабським шахістом, під назвою Китаб аш-шатрандж (Книга шахів). Під час Золотої доби ісламу було написано багато праць про шатрандж, в яких вперше зафіксовано аналіз дебютів, ігрові задачі, задача про хід коня та багато інших тем, поширених у сучасних шахових книгах[26].
  • Автоматизований колінчастий вал: Неручний колінчастий вал з'являється в декількох гідравлічних пристроях, описаних братами Бану Муса в їхній «Книзі геніальних пристроїв»[19]. Ці автоматично керовані колінвали з'являються в декількох пристроях, два з яких містять дію, що наближається до дії колінчастого валу, випереджаючи винахід Аль-Джазарі на кілька століть і його першу появу в Європі більш ніж на п'ять століть.
  • Конічний клапан: Механізмом, розробленим Бану Муса, що мав особливе значення для майбутніх розробок, був конічний клапан, який використовувався в безлічі різних областях.
  • Криптоаналіз і частотний аналіз: У криптології перше відоме записане пояснення криптоаналізу дав Аль-Кінді (також відомий як «Алкіндус» в Європі) в «Рукописі про дешифрування криптографічних повідомлень». Цей трактат містить перший опис методу частотного аналізу[20][21].
  • Двотактний клапан: Його винайшов Бану Муса, а описаний в їхній праці «Книзі геніальних пристроїв».
  • Люстрована кераміка: Блискучу глазур наносили на гончарні вироби в Месопотамії в IX столітті; ця техніка незабаром стала популярною в Персії та Сирії.[22]
  • Тверде мило: Тверде мило з приємним запахом виробляли на Близькому Сході під час Золотої доби ісламу, коли миловаріння стало розвиненою галуззю промисловості. Рецепти миловаріння описані Мухаммедом ібн Закарією ар-Разі (бл. 865-925), який також дав рецепт виробництва гліцерину з оливкової олії. На Близькому Сході мило отримували шляхом взаємодії жирних олій і жирів з лугом. У Сирії мило виробляли з оливкової олії разом з лугом і вапном. Мило експортувалося з Сирії в інші частини мусульманського світу і в Європу[23].
  • Психіатричний інститут: У 872 році Ахмед ібн Тулун побудував у Каїрі лікарню, яка надавала допомогу божевільним, включаючи музикотерапію[24].
  • Дистиляція гасу: Хоча китайці використовували гас шляхом видобутку та очищення нафти, процес дистиляції сирої нафти/нафти на гас, а також інші вуглеводневі сполуки, вперше був описаний у IX столітті перським вченим Разесом. У своїй праці «Кітаб аль-Асрар» («Книга таємниць») лікар і хімік Разі описав два методи виробництва гасу, названого нафт аб'яд («біла нафта»), за допомогою апарату, який називався аламбік[25][26].
  • Гасова лампа: Перший опис простої лампи, що використовувала сиру нафту, надав перський алхімік Разес у IX столітті в Багдаді, який назвав її «наффата» у своїй «Кітаб аль-Асрар» («Книзі таємниць»)[27].
  • Мінарет: Перші відомі мінарети з'явилися на початку 9 століття за часів правління Аббасидів[28].
  • Музичний секвенсер і механічний музичний інструмент: Виникнення автоматичних музичних інструментів датується IX століттям, коли перські винахідники брати Бану Муса винайшли орган з гідроприводом, що використовував змінні циліндри зі штифтами, а також автоматичну машину для гри на флейті за допомогою пари[29].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ p. 45, Islamic & European expansion: the forging of a global order, Michael Adas, ed., Temple University Press, 1993, ISBN 1-56639-068-0.
  2. ↑ Max Weber & Islam, Toby E. Huff and Wolfgang Schluchter, eds., Transaction Publishers, 1999, ISBN 1-56000-400-2, p. 53
  3. ↑ George Saliba (1994), A History of Arabic Astronomy: Planetary Theories During the Golden Age of Islam, pp. 245, 250, 256–57. New York University Press, ISBN 0-8147-8023-7.
  4. ↑ King, David A. (1983). The Astronomy of the Mamluks. Isis. 74 (4): 531—55. doi:10.1086/353360. S2CID 144315162.
  5. ↑ Ghazal | Islamic literature. Encyclopedia Britannica. Процитовано 13 April 2019.
  6. ↑ Tabbaa, Yasser, The transformation of Islamic art during the Sunni revival, I.B.Tauris, 2002, ISBN 1-85043-392-5, ISBN 978-1-85043-392-7, pp. 75-88
  7. ↑ See p. 289 of Martin, L. C. (1923), Surveying and navigational instruments from the historical standpoint, Transactions of the Optical Society, 24 (5): 289—303, Bibcode:1923TrOS...24..289M, doi:10.1088/1475-4878/24/5/302, ISSN 1475-4878.
  8. ↑ Berggren, J. Lennart (2007), Mathematics in Medieval Islam, у Katz, Victor J. (ред.), The Mathematics of Egypt, Mesopotamia, China, India, and Islam: a Sourcebook, Princeton University Press, с. 519, ISBN 978-0-691-11485-9
  9. ↑ RASHED, ROSHDI; collaboration, in; MORELON, RÉGIS (1996). Encyclopedia of the History of Arabic Science. doi:10.4324/9780203329030. ISBN 978-0-203-32903-0.[недоступне посилання з 01.08.2019]
  10. ↑ Pacey, Arnold (1991). Technology in World Civilization: A Thousand-year History. MIT Press. с. 80. ISBN 978-0-262-66072-3.
  11. ↑ ʿūd | musical instrument. Encyclopedia Britannica. Процитовано 6 April 2019.
  12. ↑ Kraus, Paul (1942–1943). Jâbir ibn Hayyân: Contribution à l'histoire des idées scientifiques dans l'Islam. I. Le corpus des écrits jâbiriens. II. Jâbir et la science grecque. Cairo: Institut Français d'Archéologie Orientale. ISBN 9783487091150. OCLC 468740510. vol. II, p. 1, note 1; Weisser, Ursula (1980). Spies, Otto (ред.). Das "Buch über das Geheimnis der Schöpfung" von Pseudo-Apollonios von Tyana. Berlin: De Gruyter. doi:10.1515/9783110866933. ISBN 978-3-11-086693-3. p. 199. On the dating and historical background of the Sirr al-khalīqa, see Kraus 1942−1943, vol. II, pp. 270–303; Weisser 1980, pp. 39–72. On the dating of the writings attributed to Jābir, see Kraus 1942−1943, vol. I, pp. xvii–lxv.
  13. ↑ Norris, John (2006). The Mineral Exhalation Theory of Metallogenesis in Pre-Modern Mineral Science. Ambix. 53 (1): 43—65. doi:10.1179/174582306X93183. S2CID 97109455.
  14. ↑ Mason, Robert B. (1995), New Looks at Old Pots: Results of Recent Multidisciplinary Studies of Glazed Ceramics from the Islamic World, Muqarnas: Annual on Islamic Art and Architecture, Brill Academic Publishers, XII: 1—10, doi:10.2307/1523219, ISBN 90-04-10314-7, JSTOR 1523219.
  15. ↑ Caiger-Smith, 1973, p.23
  16. ↑ Eldridge, Frank (1980). Wind Machines (вид. 2nd). New York: Litton Educational Publishing, Inc. с. 15. ISBN 0-442-26134-9.
  17. ↑ Gandz, S. (1936), The Sources of Al-Khowārizmī's Algebra, Osiris, 1: 263—277, doi:10.1086/368426, S2CID 60770737, page 263–277: "In a sense, al-Khwarizmi is more entitled to be called "the father of algebra" than Diophantus because al-Khwarizmi is the first to teach algebra in an elementary form and for its own sake, Diophantus is primarily concerned with the theory of numbers".
  18. ↑ Kraus, Paul (1942–1943). Jâbir ibn Hayyân: Contribution à l'histoire des idées scientifiques dans l'Islam. I. Le corpus des écrits jâbiriens. II. Jâbir et la science grecque. Cairo: Institut Français d'Archéologie Orientale. ISBN 9783487091150. OCLC 468740510. Vol. II, pp. 41–42. On the dating of the writings attributed to Jābir, see Kraus 1942−1943, vol. I, pp. xvii–lxv.
  19. ↑ A. F. L. Beeston, M. J. L. Young, J. D. Latham, Robert Bertram Serjeant (1990), The Cambridge History of Arabic Literature, Cambridge University Press, с. 266, ISBN 0-521-32763-6
  20. ↑ Broemeling, Lyle D. (1 November 2011). An Account of Early Statistical Inference in Arab Cryptology. The American Statistician. 65 (4): 255—257. doi:10.1198/tas.2011.10191. S2CID 123537702.
  21. ↑ Al-Kadi, Ibrahim A. (1992). The origins of cryptology: The Arab contributions. Cryptologia. 16 (2): 97—126. doi:10.1080/0161-119291866801.
  22. ↑ Ten thousand years of pottery, Emmanuel Cooper, University of Pennsylvania Press, 4th ed., 2000, ISBN 0-8122-3554-1, pp. 86–88.
  23. ↑ Ahmad Y. al-Hassan (2001), Science and Technology in Islam: Technology and applied sciences, pages 73-74 [Архівовано 2017-12-09 у Wayback Machine.], UNESCO
  24. ↑ Koenig, Harold George (2005). Faith and mental health: religious resources for healing. Templeton Foundation Press. ISBN 1-932031-91-X.
  25. ↑ Bilkadi, Zayn. The Oil Weapons. Saudi Aramco World. 46 (1): 20—27.
  26. ↑ Kent, James A.; Bommaraju, Tilak V.; Barnicki, Scott D. (2017). Handbook of Industrial Chemistry and Biotechnology. Springer Science+Business Media. с. 18. ISBN 9783319522876.
  27. ↑ Zayn Bilkadi (University of California, Berkeley), "The Oil Weapons", Saudi Aramco World, January–February 1995, pp. 20–27.
  28. ↑ Bloom, Jonathan M. (2013). The minaret. Edinburgh: Edinburgh University Press. ISBN 978-0748637256. OCLC 856037134.
  29. ↑ Kapur, Ajay; Carnegie, Dale; Murphy, Jim; Long, Jason (2017). Loudspeakers Optional: A history of non-loudspeaker-based electroacoustic music. Organised Sound. Cambridge University Press. 22 (2): 195—205. doi:10.1017/S1355771817000103. ISSN 1355-7718.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Список_винаходів_у_середньовічному_ісламському_світі