Список майбутніх астрономічних подій
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Тут представлений список майбутніх астрономічних подій. Для списку вибрані лише рідкісні події. Він не містить сонячних і місячних затемнень за винятком особливих випадків (для них існують окремі статті). Також список не містить астрономічних подій, які ще не були відкриті.
Дата | Подія |
---|---|
28 липня 2061 | Комета Галлея досягне перигелію під час перебування у внутрішній області Сонячної системи. |
2065 | Венера покриє Юпітер. |
2067 | Меркурій покриє Нептун. |
2076 | Мала планета 90377 Седна досягне перигелію. |
24 березня 2100 | Полярна зірка розташується найпівнічніше. Її максимальне пряме піднесення дорівнюватиме 0.4526[1]. |
Дата | Подія |
---|---|
Серпень 2113 | Плутон уперше від часу відкриття досягне афелію. |
2114 | Седна посяде місце найвіддаленішої відомої малої планети, яке до цього належало Ериді. |
9 червня 2123 | Відбудеться довготривале місячне затемнення (близько 106.1 хвилини)[2]. |
14 вересня 2123 | О 15:28 UTC відбудеться затемнення Юпітера Венерою. |
2134 | Повернення комети Галлея до внутрішньої області Сонячної системи |
25 червня 2150 | Довготривале (7 хв 14 с) повне сонячне затемнення[3]. Перше «довге» (> 7 хв.) повне сонячне затемнення від 30 червня 1973 року[4]. |
5 липня 2168 | Довге (7 хв 26 с) повне сонячне затемнення[5]. |
2174 | Нептун удруге зробить повний оберт по своїй орбіті навколо Сонця від часу його відкриття 1846 року. |
2177 | Плутон уперше зробить повний оберт по своїй орбіті навколо Сонця від часу його відкриття 1930 року. |
16 липня 2186 | Найтриваліше сонячне затемнення століття (7 хв 29 с)[6]. Його тривалість дуже наближена до теоретичного максимуму[7]. Передбачають, що це найдовше сонячне затемнення впродовж нинішніх 10 тисяч років, від 4000 до н. е. до 6000 н. е.[8]. |
2 вересня 2197 | Венера покриє Спіку (уперше від 10 листопада 1783 року). |
24 грудня 2197 | Місяць покриє Нептун. |
2209 | Повернення комети Галлея. |
1 серпня 2253 | Меркурій покриє Регул (уперше від 13 серпня 364 року до н. е.) |
2265 | Велика комета 1861 року досягне перигелію. |
2281-82 | Уран, Нептун і Плутон утворять Велику Тріаду. Востаннє це відбулось у 1769 — 70 роках. |
9 червня 2309 | Найдовше сонячне затемнення XXIV століття (6 хв 30 с)[9]. |
2365 | Перигелій комети Галлея. |
11 травня 2391 | Часткове проходження Меркурія по диску Сонця. |
17 листопада 2400 | Венера покриє Антарес (уперше від 17 вересня 525 до н. е.) |
2426 | Плутон удруге зробить повний оберт по своїй орбіті навколо Сонця від часу його відкриття 1930 року. |
6 травня 2492 | Бельгійський астроном Ян Міус припускає, що цього дня орбіти всіх восьми планет і Плутона будуть перебувати всередині одного й того самого 90°-ного сектору Сонячної системи. На його думку востаннє це відбулось 1 лютого 949 року[10]. |
14 червня 2504 | Тривале (7 хв 10 с) повне сонячне затемнення[11]. |
5 липня 2540 | Тривале (7 хв 4 с) повне сонячне затемнення[12]. |
2562 | Карликова планета Ерида вперше завершить повний оберт по своїй орбіті навколо Сонця від часу її відкриття 2005 року. |
13 травня 2608 | Часткове проходження Меркурія по диску Сонця. |
3 вересня 2650 | Відстань між Марсом і Землею скоротиться до 55 651 582, 118 км. Це на 37 000 км менше ніж попереднє протистояння в перигелії, яке трапиться 28 серпня 2287 року[13]. |
2699-2700 | 3 потрійних сполучення відбудуться впродовж двох років, Марс — Юпітер, Марс — Нептун і Юпітер — Нептун. |
8 вересня 2729 | Відстань між Марсом і Землею скоротиться до 55 651 033, 122 км. Це на 549 км менше ніж попереднє протистояння в перигелії, яке трапилось 3 вересня 2650 року[14]. |
2800-99 | Очікують, що залишки комети Ікея-Секі повернуться до внутрішньої області Сонячної системи. Востаннє її спостерігали в 1965-66 роках, коли вона розпалась на три частини, після того як наблизилась до Сонця. |
16 березня 2880 | Передбачена дата ймовірного зіткнення астероїда (29075) 1950 DA з Землею. Цей об'єкт має найбільшу відому ймовірність впасти на Землю серед тих, що наближені до Землі. |
3000 | Через випередження рівнодення зоря Гамма Цефея стане новою поляриссимою. |
- ↑ Meeus, Jean (1997). Mathematical Astronomy Morsels Ch.50. Willmann-Bell.
- ↑ Catalog of Lunar Eclipses, 2101 to 2200. National Aeronautics and Space Administration. Процитовано 15 березня 2014.
- ↑ Eclipse of June 25, 2150 (GIF). NASA Eclipse Web Site. Процитовано 15 березня 2014.
- ↑ Solar eclipse of June 30, 1973 (GIF). NASA Eclipse Web Site.[недоступне посилання з травня 2019]
- ↑ Eclipse of July 5, 2168 (GIF). NASA Eclipse Web Site.
- ↑ Eclipse of July 16, 2186. NASA Eclipse Web Site. Архів оригіналу (GIF) за 28 червня 2012. Процитовано 27 червня 2015.
- ↑ Saros 139. NASA Eclipse Web Site.
- ↑ NASA Eclipse Web Site. NASA Eclipse Web Site. Архів оригіналу за 28 червня 2012. Процитовано 27 червня 2015.
- ↑ Eclipse of June 9, 2309 (GIF). NASA Eclipse Web Site.[недоступне посилання з травня 2019]
- ↑ Griffith Observatory [Архівовано 30 січня 2005 у Wayback Machine.] (non accessible)
- ↑ Solar eclipse of June 14, 2504
- ↑ Solar eclipse of July 5, 2540
- ↑ [meteorite-list] Mars Makes Closest Approach In Nearly 60,000 Years, by Ron Baalke, on Friday August 22, 2003 at 09:04:54 −0700
- ↑ [meteorite-list] Mars Makes Closest Approach In Nearly 60,000 Years, par Ron Baalke, on Friday August 22, 2003 at 09:04:54 −0700
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |