Список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Намібії
Список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО у Намібії станом на 2016 рік налічує 2 пам'ятки, що становить приблизно 0,2 % загальної кількості об'єктів Світової спадщини у світі (1007 станом на 2014 рік). Одна з пам'яток належить до об'єктів культурного (критерії i-vi), друга — до об'єктів природного типу (критерії vii-x).
Намібія ратифікувала Конвенцію ЮНЕСКО про охорону свтіової культурної та природної спадщини 6 квітня 2000 року[1], а намібійські пам'ятки входили до переліку об'єктів Світової спадщини у 2007[2] та 2013[3] роках.
У таблицях нижче об'єкти розташовані у хронологічному порядку їх додавання до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.
Кольорами у списку позначено:
На мапах кожному об'єкту відповідає червона позначка ().
Твіфелфонтейн — найбільше в Африці скупчення наскельних малюнків. Виявлені кам'яні предмети, намиста зі шкаралупи яєць страусів, підвіски з кристалічного сланцю, відносяться до пізнього періоду кам'яної доби. Визнано Об'єктом спадщини у 2007 році, на 31-й сесії Комітету ЮНЕСКО.
Прибережна пустеля Наміб має площу близько 310 000 км² і тягнеться на 1900 км вздовж узбережжя Атлантичного океану від міста Намібе в Анголі, через всю Намібію (яка отримала від пустелі свою назву) до гирла річки Уліфантс в Капській провінції Південно-Африканської Республіки. Вона простягається вглиб континенту на відстань від 50 до 160 км до підніжжя внутрішньоконтинентального плато; на півдні вона з'єднується з південно-західною частиною Калахарі. Пустеля розподіляється на три географічні зони, які тягнуться смугами удовж узбережжя: дуже вузька прибережна смуга, де добре відчувається вплив океану, зовнішній Наміб, який займає решту західної половини пустелі, і внутрішній Наміб в східній, найбільш континентальній частині пустелі. Між цими зонами існують широкі перехідні області.
У даному списку подано перелік об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО у Намібії в хронологічному порядку їх додавання до списку.
№ | Зображення | Назва | Розташування | Час створення | Рік внесення до списку | № | Критерії |
---|---|---|---|---|---|---|---|
1 | Твіфелфонтейн (англ. Twyfelfontein) |
Область Кунене | 4 тис. до н. е. | 2007 | 1255 [Архівовано 24 грудня 2018 у Wayback Machine.] | iii, v | |
2 | Наміб (англ. Namib Sand Sea) |
Область Хардап | — | 2013 | 1430 [Архівовано 24 грудня 2018 у Wayback Machine.] | vii, viii, ix, x |
Попередній список — це перелік важливих культурних і природних об'єктів, що пропонуються включити до Списку свтіової спадщини. Станом на 2013 рік урядом Намібії запропоновано внести до переліку об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО ще 3 об'єкти[4]. Їхній повний перелік наведено у таблиці нижче.
# | Зображення | Назва | Розташування | Опис | Час створення | Рік внесення до списку | № | Критерії |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
1 | Гора Брандберг (англ. Brandberg National Monument Area) |
Область Еронго | Монаднок на краю пустелі Наміб.
В 1920 році два німецьких топографи Р. Маак і Г. Шульц,, виявили, що стіни гори покриті петрогліфами. На них були зображені фігурки людей, а також антилопи. Також вони знайшли зображення «Білої дами». |
— | 2002 | 1744 [Архівовано 8 серпня 2012 у Wayback Machine.] | змішаний критерій | |
2 | Каньйон Фіш-Ривер (англ. Fishriver Canyon) |
Область Карас | Фіш є найдовшою річкою Намібії, а її каньйон — другим за розмірами у світі після Великого каньйону Колорадо. | — | 2002 | 1745 [Архівовано 8 серпня 2012 у Wayback Machine.] | vii, viii, ix | |
3 | Рівнина Вельвичій (англ. Welwitschia Plains) |
Область Карас | Місце цвітіння вельвичій, частина парку Наміб-Науклюфт. Ця рослина взагалі не залежить від опадів, їй цілком достатньо туманів, що приходять з океану. Вік окремих індивідів — понад 2000 років. | — | 2002 | 1747 [Архівовано 25 жовтня 2012 у Wayback Machine.] | x |
- ↑ Ratified Conventions. UNESCO. Архів оригіналу за 30 серпня 2019. Процитовано 16 липня 2013.(англ.)
- ↑ 31th session of the Committee (PDF). UNESCO. Архів оригіналу (PDF) за 2 липня 2013. Процитовано 18 липня 2013.(англ.)
- ↑ 37th session of the Committee (PDF). UNESCO. Архів оригіналу (PDF) за 22 травня 2019. Процитовано 18 липня 2013.(англ.)
- ↑ Tentative Lists. UNESCO. Архів оригіналу за 6 липня 2012. Процитовано 18 липня 2013.(англ.)
- Список на офіційному сайті ЮНЕСКО [Архівовано 11 травня 2012 у WebCite](англ.)