Гран-прі Макао (порт.Grande Prémio de Macau; кит.: 澳門格蘭披治大賽車) — це перегони на одномісних автомобілях, які щорічно проводяться на автодромі Гія на вулицях Макао в третій або четвертий вікенд листопада.[1][2] Гонка була заснована у 1954 році Фернандо Маседо Пінто, Карлосом да Сілва та Пауло Антасом як пошук скарбів для автолюбителів на території дельти річки Чжуцзян,[3][4] але швейцарський емігрант Поль Дютуа запропонував використовувати цей маршрут для місцевих професійних автоперегонів.[3][5] Упродовж своєї історії гонки проводилися відповідно до правил спортивних автомобілів, Формули-Libre, Формули-Pacific, Формули 3 (F3) і Формули 4 (F4).[6][7] Гонщики вважають Гран-прі Макао важливою подією для переходу до серій вищого класу, таких як Формула-1.[8] Подія складається з двох гонок: кваліфікаційної гонки на вісім кіл, щоб визначити порядок старту головної події та головної гонки на дванадцять кіл. Кожному переможцю вручається кубок під час церемонії на подіумі після завершення обох подій, а за остаточними результатами основної гонки визначається переможець.[a][10]
Джон Макдональд є рекордсменом за кількістю перемог у Гран-прі Макао, він чотири рази першим добирався до фінішу. Ян Бусселл, Антоніо Фелікс да Кошта, Арсеніо Лорел, Джефф Ліз, Едоардо Мортара, Ріккардо Патрезе, Фелікс Розенквіст і Ден Тіктум – вісім пілотів, які двічі вигравали гонку. Шість пілотів виграли гонку двічі поспіль, але жоден не здобув трьох або більше перемог поспіль. Лорел став першим гонщиком, який здобув дві перемоги поспіль, коли він виграв гонки 1962 та 1963 років. Макдональд тримає рекорд за найдовший період часу між двома перемогами в гонках – сім років між подіями 1965 та 1972 років. Він також має рекорд за найдовший період часу між його першою та останньою перемогами – десять років між гонками 1965 та 1975 років. Гран-прі Макао вигравали британські гонщики 14 разів, за ними йдуть гонконгські гонщики з 9 перемогами, а гонщики з Італії та Макао здобули по 5 перемог. Theodore Racing має найбільшу кількість перемог серед усіх команд за всіма шістьма правилами, за якими проходила гонка – 8, за нею йде команда TOM'S з 5.[11][12] Ден Тіктум є наймолодшим переможцем гонки – йому було 18 років і 5 місяців, коли він здобув перемогу в Гран-прі 2017 року.[13]
Станом на 2022 рік в 69 Гран-прі Макао перемогу здобули 56 різних гонщиків. Першим переможцем гонки став місцевий гонщик Едуардо де Карвальо на змаганнях спортивних автомобілів 1954 року, а останнім учасником, який здобув свою першу перемогу в Макао, став місцевий гонщик Він Чунг Чан в 2022 році.[11][12] Хон Чіо Леонг був першим місцевим гонщиком, який двічі поспіль виграв Гран-прі у змаганнях Формули-4 2020 та 2021 років.[14] Першим учасником, який виграв гонку, що проводилась згідно з правилами Формули-3, став бразильський пілот Айртон Сенна з командою West Surrey Racing у 1983 році.[1] Переможці кваліфікаційних гонок, змагань підтримки та мотоциклетного Гран-прі Макао не включені до цього списку.[11][12]
Ріккардо Патрезе здобував перемогу в Гран-прі Макао двічі поспіль у 1976 та 1977 роках..Роберто Морено виграв фінальний Гран-прі Макао, який проходив за правилами Формули-Pacific у 1982 році.Айртон Сенна став першим переможцем Гран-прі Макао, проведеного за правилами Формули-3 у 1983 році.Андре Куто став першим пілотом з Макао, який виграв змагання за правилами Формули-3 у 2000 році.Едоардо Мортара став першим гонщиком, який виграв поспіль дві гонки в епоху Формули-3 у 2009 та 2010 роках.
↑Перед цим переможець загального заліку визначився на двох етапах по 15 кіл. Після переходу на правила Формули-Atlantic, переможець визначається за результатами однієї гонки.[9]
↑ абвгУродженець Шотландії Макдональд на момент своїх перемог проживав у Гонконгу.[26]
↑ абЖирар, Грег; Лембот, Ян; Ньюсом, Філіп (1998). The road to success : Macau Grand Prix (англійською) . Гаслемір, Суррей: Watermark Publications. с. 6—11. ISBN1-873-200-21-8.
↑Девіс, Шенн (1991). Sport: Macau Grand Prix. Macau (англійською) . Лінкольнвуд, Іллінойс: Passport Books. с. 31. ISBN978-0-8442-9797-2.
↑Formel 3 Sieger Macau Grand Prix [Formula 3 winner Macau Grand Prix] (нім.). Formula 3 Guide. Архів оригіналу за 30 січня 2017. Процитовано 10 вересня 2020.
↑GP Macau 1954. Racing Sports Cars. Архів оригіналу за 11 вересня 2020. Процитовано 10 вересня 2020.
↑Westerhoff, Martin (10 червня 2009). Ich fuhr Schumis Meisterstück [I drove Schumi's masterpiece]. Auto Bild(нім.). Архів оригіналу за 10 листопада 2017. Процитовано 10 вересня 2020.
.jpg)
Макао
.svg){kind=small}
Гонконг
.svg){kind=small}
Велика Британія
.svg){kind=small}
Сінгапур
.svg){kind=small}
Філіппіни
.svg){kind=small}
Бельгія
Малайзія
Сінгапур
.svg){kind=small}
Австралія
Австрія
Італія
США
Бразилія
Данія
Німеччина
Швеція
Ірландія
Франція
Японія
Іспанія
Португалія
Нідерланди
Гонконг
Філіппіни