Список перших запусків космічних супутників власними ракетами-носіями за країною
Список деяких запусків космічних супутників власними ракетами-носіями за країною.
Космічна гонка почалася в 1950-х між СРСР та США. 4 жовтня 1957 СРСР вивів на орбіту перший штучний супутник Землі — «Супутник-1».
Станом на 2013, на земній орбіті перебувають штучні супутники близько 50 країн, проте лише 13 держав історично досягали можливості запускати їх власними ракетами-носіями, і 10 мають цю можливість зараз. Ці країни, а також іноді ЄС з його космічним агентством ЄКА, називають «космічними державами » і членами «космічного клубу». З цих країн 9 продовжують пуски з власних космодромів, Україна — з іноземних, а 2 країни, які раніше також використовували іноземні космодроми (Франція та Велика Британія) здійснюють пускову діяльність у складі ЄКА. Пускову діяльність здійснюють також приватні компанії — американська компанія SpaceX, Orbital Sciences Corporation та міжнародна програма «Морський старт».
Освоївши технологію самостійних пусків ШСЗ, 3 країни (СРСР і його наступниця Росія, США та КНР) освоїли технологію самостійних пілотованих космічних польотів.
| № | Країна[0] | Дата | Ракета-носій | Космодром | Супутник |
|---|---|---|---|---|---|
| 1 |  СРСР [2]
|
4 жовтня 1957 | «Р-7» («Супутник») | СРСР, Байконур | «Супутник-1» |
| 2 |  США
|
31 січня 1958 | «Юпітер-С» | США, Мис Канаверал | «Експлорер-1» |
| 3 |  Франція [4][1]
|
26 листопада 1965 | «Діамант-А» | Алжир, Хаммагір | «Астерікс» |
| 4 |  Японія
|
11 лютого 1970 | «Ламбда-4S» | Японія, Утіноура | «Осумі» |
| 5 |  Китай
|
24 квітня 1970 | «Великий похід» | Китай, Цзюцюань | «Дунфан Хун-1» |
| 6 | .svg){kind=small} Велика Британія [5][1]
|
28 жовтня 1971 | «Блек Ерроу» | Австралія, Вумера | «Просперо X-3» |
| 7 |  Євросоюз [3]
|
24 грудня 1979 | «Аріан 1» | Франція, Куру | «Cat-1» |
| 8 |  Індія
|
18 липня 1980 | «SLV» | Індія, Шрихарикота | «Рохини-1» |
| 9 |  Ізраїль
|
19 вересня 1988 | «Шавіт» | Ізраїль, Пальмахім | «Офек» |
| — (10) |  Росія [6][2]
|
21 січня 1992 | «Союз-У» | Росія, Плесецьк | «Космос-2175» |
| — (11) |  Україна [6][7][1]
|
31 серпня 1995 | «Циклон-3» | Росія, Плесецьк | «Січ-1» |
| — (12) |  «Морський старт»[8]
|
28 березня 1999 | «Зеніт-3SL» | «Морський старт» | DemoSat |
| — (13) |  SpaceX
|
28 вересня 2008 | «Falcon 1» | «Омелек» | Вантажний макет |
| 10 (14) |  Іран
|
2 лютого 2009 | «Сафір-2» | Іран, Семнан | «Омід» |
| 11 (15) |  Північна Корея
|
12 грудня 2012 | «Инха-3» | КНДР, Сохе | «Кванменсон-3» |
| 12 (16) |  Південна Корея
|
30 січня 2013 | «Наро-1» | Південна Корея, Наро | STSAT-2C |
| 13 | Україна
|
13 січня 2022 | «Falcon 9» | Флорида (США), мис Канаверал | «Січ-2-30» |
Примітки до таблиці:
- 0 Діючі космічні держави виділені жирним.
- 2 Правонаступниця СРСР, Росія після його розпаду переважно продовжила радянську космічну програму.
- 3 Запускаюча ШСЗ своїми РН, ЄКА є загальним космічним агентством для кількох країн Європи та деякими джерелами враховується як космічна держава[1].
- 4 Франція раніше власними РН спочатку вивела перший ШСЗ з космодрому в Алжирі, після чого запускала супутники з власного космодрому на Французькій Гвіані, який потім був переданий ЄКА для експлуатації європейськими РН[2].
- 5 Велика Британія запустила ШСЗ власної РН єдиний раз з контрольованого нею космодрому в Австралії, після чого відмовилася від здійснення незалежної космічної програми та увійшла в ЄКА[3].
- 6 Росія та Україна успадкували виробництво та розробку ракет-носіїв від СРСР.
- 7 Україна має незвичайний статус: незважаючи на достатньо великий науково-технічний потенціал, вона не є космічною державою в прямому сенсі цього слова, оскільки не має незалежного доступу в космос — свого космодрому, а вироблені в Україні РН мають у своєму складі російські елементи та експлуатуються переважно Росією.
- 8 Демонстраційний запуск міжнародного супутника з нейтральних вод, за комерційним проектом
- ↑ Иран — десятая космическая держава. Архів оригіналу за 15 березня 2012. Процитовано 1 вересня 2014.
- ↑ Ракета «Диамант» выводит первый французский искусственный спутник «Астерикс». Архів оригіналу за 19 березня 2012. Процитовано 1 вересня 2014.
- ↑ NASA — NSSDC — Spacecraft — Details. Архів оригіналу за 21 серпня 2014. Процитовано 1 вересня 2014.
- Запускаюча держава [Архівовано 7 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 2 : Д — Й. — 744 с. — ISBN 966-7492-00-8.