Спитек II з Ярослава
| Спитек II з Ярослава | |
|---|---|
| Spytek Jarosławski z Tarnowa | |
| Псевдо | Сптк Ярославський |
| Народився | бл. 1404 |
| Помер | 10 листопада 1444 пропав безвісти |
| Підданство | Королівство Польське |
| Діяльність | королівський придворний, військовик, урядник |
| Відомий завдяки | львівський староста |
| Суспільний стан | шляхтич |
| Посада | львівський староста |
| Термін | 1441—1442 |
| Попередник | Рафал з Тарнова і Ярослава |
| Наступник | Пйотр Одровонж |
| Рід | Ярославські |
| Батько | Спитек І з Тарнова і Ярослава |
| Мати | Сандохна зі Зґлобеня |
 варіант гербу Леліва | |
Спи́тек ІІ з Яросла́ва гербу Леліва (бл. 1404 — 10 листопада 1444 пропав безвісти) — шляхтич, королівський придворний, військовик, урядник Королівства Польського. Львівський староста з 14 липня 1441 року.
Народився близько 1404 року.[1] Третій, наймолодший син сандомирського воєводи Спитка І з Тарнова і Ярослава та його дружини Сандохни зі Зґлобеня. Як і брати (Рафал, Ян) іноді підписувався як «Спитек з Тарнова».
1436 р. воєводичі Спитек, Рафал і Ян зробили поділ спадку зі своїми стриєчними братами з Тарнова. При них залишились міста:
- Ярослав, Переворськ, Підгайчики (пол. Podhajczyki) зі селами в Перемиській землі
- Зґлобень (пол. Zgłobień) зі селами в Сандомирській землі
- Белжице (пол. Bełżyce) зі селами в Люблінській землі
- Вадув (пол. Wadów) у Краківській землі
- Лежайськ (королівщина) з селами.[2]
Як придворний короля Владислава III Варненчика разом з королем перебував в Угорщині 1440 р. Після смерті брата Рафала був номінований незадовго перед 14 липня 1441 p. львівським старостою (уряд тотожний генеральному старості Русі[3]). За даними Влодзімежа Двожачека (пол. Włodzimierz Dworzaczek), посідав цей уряд (посаду) протягом півтора року. 11 січня 1443 р. записаний ще львівським старостою; водночас генеральним старостою Русі 31 серпня 1442 р. записаний руський воєвода Пйотр Одровонж, тобто за цю посаду йшла боротьба. [4] Казімеж Пшибось вказував, що Спитек ІІ згаданий як генеральний руський староста у джерелах, починаючи від 14 липня 1441, закінчуючи 28 серпня 1442, а П. Одровонж вдруге згаданий як генеральний руський староста у джерелах, починаючи від 2 жовтня 1442, а помер 6 вересня 1450, перед цим посідаючи уряд 16 лютого 1440.[3] Під час перебування на посаді час від часу доїжджав до Львова, маючи власні, а може, й королівські, грошові справи.
У Буді 14 серпня 1443 р. отримав для Ярослава право складу.
Пропав безвісти (найправдоподібніше, загинув) у битві під Варною війська хрестоносців з турками-османами. Родичі, не знаючи його долі, вважали, що він перебуває у полоні, просили короля взнати про Спитека: той 1447 р. писав до Яноша Гуньяді допомогти його знайти. В 1451 р. його братанки під час поділу спадку зробили застереження на випадок його повернення. [4]
- ↑ Spytek Jarosławski z Tarnowa h. Leliwa (ID: dw.11225) [Архівовано 19 червня 2017 у Wayback Machine.].
- ↑ Dworzaczek W. Jarosławski Spytek (pisał się Spytek z tarnowa, po śmierci zwany Spytkiem z Jarosławia) h. Leliwa (zm. 1444)… — S. 4—5.
- ↑ а б Prszyboś K. (opracował). Urzednicy wojewodztwa ruskiego XIV—XVIII ww. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1987. — S. 150. (пол.)
- ↑ а б Dworzaczek W. Jarosławski Spytek (pisał się Spytek z tarnowa, po śmierci zwany Spytkiem z Jarosławia) h. Leliwa (zm. 1444)… — S. 4.
- Dworzaczek W. Jarosławski Spytek (pisał się Spytek z Tarnowa, po śmierci zwany Spytkiem z Jarosławia) h. Leliwa (zm. 1444) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1964. — T. Х/4, zeszyt 47. — 638 s. — S. 4—5. (пол.)
- Spytek Jarosławski z Tarnowa h. Leliwa (ID: dw.11225) [Архівовано 19 червня 2017 у Wayback Machine.]. (пол.)
- Генеалогія роду Ярославських-Тарновських[недоступне посилання з липня 2019] (пол.)
- Jarosławscy (01) (пол.)
|
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |