Сремське воєводство
| Сремско војводство Сремське воєводство | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||
 | |||||||||
| Столиця | Сланкамен Небойц | ||||||||
| Мови | сербська | ||||||||
| Релігії | православ'я католицтво | ||||||||
| Форма правління | монархія | ||||||||
| воєвода | Радослав Челнік | ||||||||
| Історичний період | Середньовіччя | ||||||||
• Засновано | 1527 | ||||||||
• Ліквідовано | 1530 | ||||||||
| Населення | |||||||||
| |||||||||
| Сьогодні є частиною |  Сербія | ||||||||
Сремське воєводство (1527—1530 роки) — нетривала держава на півночі Сербії, що перебувала у васальних відносинах до Османської імперії.
Після розгрому повстанців Йована Ненади (відоме як царство Ненади) угорською армією в 1527 році сербський командувач Радослав Челник із залишками війська перебрався з Бачки до Срему, де став правити як васал османського султана Сулеймана I Пишного. У деяких джерелах говориться, що Челнік мав титул герцога, але, на думку більшості дослідників він був воєводою. Резиденція Челник перебувала в місті Сланкамен.
Незважаючи на васальні відносини з османами, Челнік підтримував дипломатичні відносини з Габсбургами. Під час чергового набігу турків він втік у володіння Габсбургів. Коли османські війська пішли, Челнік повернувся до Срему, але був змушений перенести резиденцію в місто Небойц на річці Вука.
У 1530 році Радослав Челнік публічно порвав відносини з османами і перейшов на службу до Габсбургів. Після цього Сремське воєводство ліквідовано та приєднано до Румелійського бейлербейства Османської імперії.
- Душан Ј. Поповић, Срби у Војводини, књига 1, Нови Сад, 1990.
- Peter Rokai, Zoltan Đere, Tibor Pal, Aleksandar Kasaš, Istorija Mađara, Belgrade, 2002.
