Сретен Асанович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сретен Асанович
Народився22 лютого 1931(1931-02-22)
Доньї-Кокоті поблизу Подгориці
Помер3 червня 2016(2016-06-03) (85 років)
ПідданствоЧорногорія
Діяльністьписьменник, новеліст
ЧленствоDoclean Academy of Sciences and Artsd

Сретен Асанович (нар. 22 лютого 1931, поблизу Подгориці — 3 червня 2016) — письменник Чорногорії, який започаткував жанр новел у цій країні.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 22 лютого 1931 року в Доньї-Кокоті, поблизу Подгориця. Він закінчив навчально-виховну школу, орієнтуючись на дошкільну освіту. З 1957 по 1960 р. він був головним редактором журналу «Сусрети»; редактор сараєвського журналу «Oslobodjenje» з 1960 по 1962 рік; перший головний редактор журналу «Odjek» з 1963 по 1965 рік; секретар Комісії з питань культури і мистецтва у Белграді з 1965 по 1972 р. та головний редактор журналу тітоградського журналу «Stvaranje» з 1973 по 1989 рік.

Асанович був президентом Асоціації письменників Чорногорії (1973—1976), віце-президентом Спілки письменників Югославії (1976—1979), президентом Спілки письменників Югославії (1979—1981), членом Лексикографічного інституту Загреба та редактором відділу літератури.

Творчість

[ред. | ред. код]

Асанович опублікував перше оповідання в журналі «Омладинський рух». В цьому журналі він писав журналістські твори: огляди фільмів і колонку «З життя відомих людей».

Книги

[ред. | ред. код]
  • Dugi trenuci (Довгі моменти) (1956)
  • Ne gledaj u sunce (Не дивись на сонце) (1960)
  • Igra Vatrom (Граючи з вогнем) (1966)
  • Lijepa Smrt (Прекрасна смерть) (1971)
  • Opojno pice (Хмільний напій (1977)
  • Noc na golom brdu (Ніч на безплідній горі) (1980)
  • O kulturi i stvaralastvu (Про культуру та акт творення) (1981)
  • Lice kao zemlja (Обличчя, як земля) (1988)
  • Putnik (Мандрівник, роман) 1994.
  • Martiri i pelegrini (Мученики та паломники). 2000.
  • Вибрані твори (2003)
  • Nomina (2006)
  • Zvijezde padaju (Зірки падають)
  • Kratke price (Короткі розповіді) 2015.

Інші роботи

[ред. | ред. код]

Асанович фігурує в антології оповідань під редакцією Каміля Сіджаріча. Він писав передмови, постскрипти та замітки до «Селекції чорногорських путівників XIX століття» Були виконані радіо-драми Асановича Це зірка, «Тільки дощ і вітер». Він написав сценарії для документальних фільмів про чорногорську культура, місто Цетинє і землетрус 1979 року.

Творчість Асановича перекладена десятками мов. Новели письменника публікуються у газетах, журналах та антологіях більш ніж 20 мовами.

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • 1972 — Найвища національна нагорода Чорногорії
  • 1967 — Премія визволення Подгориці за найкращий літературний твір
  • 1981 — Премія Горана за кращу сербо-хорватську книгу року
  • 1954 — Премія Ради освіт Чорногорії за новелу «Виконавець»
  • 1957 — Премія Асоціації письменників Чорногорії за збірку новел
  • 1959 — Премія Stvaranje за «Сонний вершник»,
  • 1976 — Медаль братства і єдності