Ставка Герінга «Штайнбрух»
| Ставка Герінга «Штайнбрух» | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Рештки ставки Герінга | ||||
|
| ||||
| Країна |
 Україна | |||
| Розташування | 500 м на захід від блок-посту на залізничній станції Гулівці, Калинівський район, Вінницька область | |||
| Будівництво | грудень 1941 р. — | |||
Ставка Герінга «Штайнбрух» — руїни ставки командувача повітряних сил нацистської Німеччини («Люфтваффе») рейхсмаршала Германа Герінга в Україні під час Німецько-радянської війни 1941–1945 рр. Об'єкт внесений до рекомендованого переліку об'єктів культурної спадщини як пам'ятка історії Вінницької області, що нагадує про боротьбу українського народу з нацизмом.[1]
Розташування[ред. | ред. код]
Руїни ставки розташовані поблизу селища Гулівці Котюжинецької сільської ради, в 500 м на захід від блок-посту залізничної станції Гулівці Південно-Західної залізниці. У лісовому масиві «Черепашинецька дача» (квартали 45,44) Козятинського лісництва державного підприємства «Хмільницьке лісове господарство Вінницької області».
Історія[ред. | ред. код]
Будівництво об'єкта розпочалось у грудні 1941 р. з окупацією нацистською Німеччиною України. Його вели підрозділи німецької військово-будівельної організації «Тодт», яка паралельно будувала під Вінницею ставку Гітлера на Східному фронті «Вервольф». Для земляних робіт залучались радянські військовополонені та мешканці навколишніх сіл. Комплекс ставки Герінга отримав назву «Штайнбрух» (Steinbruch), що у перекладі з німецької — «Каменярня».
До «Каменярні» входили дерев'яні бараки, будинки загальною площею 3882 кв. м, залізобетонне бомбосховище площею 42,5 кв. м. До об'єкту була підведена залізнична колія завдовжки 2800 м з пероном, облаштовано невеличкий аеродром, створено мережу розгалуженого телефонного зв'язку, встановлено резервну силову установку, проведено автономне водопостачання, побудовані очисні споруди. Об'єкт було старанно замасковано.
З липня 1942 до грудня 1943 рр. тут розміщувалася ставка командувача «Люфтваффе». Її охорону здійснювала група таємної поліції «Ост», підпорядкована начальнику служби безпеки при ставці Гітлера «Вервольф» Гансу Раттенхуберу. На обидві ставки був залучений також військовий аеродром поруч з селищем Калинівка, де базувалася авіація ППО для прикриття обох ставок з повітря. З просуванням радянських військ на захід України, у грудні 1943 р. гітлерівське командування ухвалило рішення про знищення об'єкта.[2]
.JPG)
Сучасність[ред. | ред. код]
Сьогодні від ставки злочинця № 2 у нацистській ієрархії Герінга залишились брила бетону від фундаментів будівель та триметрові перекриття бомбосховища, а також частково зберігся залізничний насип. У сусідніх населених пунктах — Гулівцях та Черепашинцях встановлено меморіали пам'яті жертв нацизму.
Галерея[ред. | ред. код]
-
Шматок бетонного бункера із металевою протиуламковою обшивкою -
Уламок бункера на в'їзді до лісу
Джерела і література[ред. | ред. код]
- Бранько, Я.; Мудраченко, М. У нас була ще ставка Герінга // 33 канал. — 2006. — 1 листопада [Архівовано 9 квітня 2015 у Wayback Machine.]
- Ставка Герінга «Штайнбрух» — ще один слід нацизму в Україні // Сайт «Мій край Вінниччина» [Архівовано 17 квітня 2015 у Wayback Machine.]
- Скрипник, Віктор. Ставку Герінга перетворили на смітник // 20 хвилин. — 2007. — 27 липня. [Архівовано 10 квітня 2015 у Wayback Machine.]
- Державний архів Вінницької області. — Ф. П. Р-425, оп. 1, спр. 110. — Арк. 5-7.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Пам'ятки історії та культури Вінницької області: словникова частина / Упоряд. Ю. А. Зінько, М. Р. Мудрак та ін. — Вінниця: ДП «Державна картографічна фабрика», 2011. — С. 199.
- ↑ Мудраченко, Микола. Пам'ятки історії та пам'ятні місця на Вінниччині: Калинівський та Оратівський район. — Вінниця: ФОП Данилюк В. Г., 2009. — С. 38-39