Стаднічук Іван Якович
| Стаднічук Іван Якович | |
|---|---|
| Народився | 10 (23) червня 1913 Халаїмгородок, Білопільська волость, Бердичівський повіт, Київська губернія, Російська імперія |
| Помер | 26 лютого 2000 (86 років) Алмати, Казахстан |
| Країна |  Російська імперія СРСР Казахстан |
| Діяльність | художник |
| Знання мов | російська |
| Членство | СХ СРСР |
| Нагороди |  |
Стаднічук Іван Якович (10 червня 1913, с. Халаїмгородок (зараз село Городківка), Андрушівський район, Житомирська область — 26 лютого 2000, Алмати, Казахстан) — радянський художник. Член Спілки художників СРСР (з 1956)[1].
1940 р. закінчив Ташкентське художнє училище.
1952 р. закінчив графічний факультет Ленінградського інституту живопису, скульптури та архітектури. Після закінчення був направлений на роботу до міста Алмати[2].
Нагороджений орденом Червоної Зірки, медалями «За оборону Ленінграда», «За перемогу над Німеччиною», «За перемогу над Японією».
Працював у всіх жанрах станкового мистецтва та акварелі.
Зробив значний внесок у становлення образотворчого мистецтва Казахстану.
В Державному музеї мистецтва Казахстану зберігаються його перші плакати, створені в роки роботи в КазИЗО (1952—1955).
Залишив великий творчий спадок, частина з якого знаходиться у фондах ДМІ РК ім. Кастєєва, сімейному архіві, приватних колекціях.
- «Портрет невідомої» (1956).
- «Тополя» (1964)
- «Вулиця Фурманова і Жовтнева» (третя четверть ХХ ст.)
- «Піони» (1983).
- «Африка. Пробуждение. Рассвет» (1966).
- «Алма-ата. Зелёный базар» (1958)..
- «Весновка» (1980)
- «Марія» (1991).
- «Синя чашка» (1973)
- «К столу» (1988).
- «Бутаковська ущелина» (1984).
- «Іриси» (1964)[2]
- ↑ Стадничук Иван Яковлевич — Биография. pomnipro.ru (рос.). Архів оригіналу за 22 квітня 2017. Процитовано 21 червня 2017.
- ↑ а б Художник Стадничук Иван Яковлевич | купить картины Стадничука | продажа живописи и антиквариата | аукцион коллекционных картин. bonart.kz. Архів оригіналу за 16 вересня 2017. Процитовано 21 червня 2017. [Архівовано 2017-09-16 у Wayback Machine.]
