Сталевий Щур (роман)
| Сталевий Щур | ||||
|---|---|---|---|---|
| англ. The Stainless Steel Rat | ||||
| Жанр | наукова фантастика | |||
| Форма | роман | |||
| Автор | Гаррі Гаррісон | |||
| Мова | англійська | |||
| Опубліковано | 1961 | |||
| Видавництво | Bantam, Spectra Books | |||
| Цикл | Сталевий Щур | |||
| Попередній твір | Сталевий Щур співає блюз | |||
| Наступний твір | Помста Сталевого Щура | |||
|
| ||||
Сталевий Щур (англ. The Stainless Steel Rat) — фантастичний роман американського письменника Гаррі Гаррісона, що входить в серію Сталевий Щур. Четвертий по внутрішній хронології серії. Виданий 1961 року.
Початок роману відбувається на планеті системи Бета-Мінгус Галактичної Ліги де спритний злодій Джеймс Болівар Ді Гріз на призвістко «Слизький Джим» грабує банк. Після вдалого пограбування він вирішує відбути до планети номер Х тієї ж системи. Слизький Джим має бажання здійснити чергове пограбування, вже найбільшого магазину у місті Бургх, текстильному промисловому центрі планети. Після пограбування при намаганні сховатися Ді Гріз починає відчувати що потрапив у чиюсь пастку. Оскільки місцева поліція не мала змоги на таку спритність то його підозри падають на Спеціальний Корпус, відділ Ліги, який займається питаннями які були занадто складними для власних сил світів. Про цю організацію ходили плітки по Галактиці. На рахунку цього відділу галактичної Ліги були такі операції як остаточне знищення рейдерів Хескелла, припинення діяльності підпільних торговців «Т і П», а також схоплення відомого злодія Інскіна. Згодом герой потрапляє у кімнату де його вже очікує людина.
Як з’ясовується, Корпус і справді поставив пастку у яку потратив Ді Гріз. Співрозмовником головного героя оказується колишній відомий злодій Інскін, який став головою Спеціального Корпуса. Інскін пропоную головному герою приєднатися до нього і стати співпрацівником Корпуса, бо Ді Гріз, не дивлячись на багато скоєних їм злочинів, ще не разу не вбивав людину. Зі слів Інскіна головний герой довідується, що Корпус бореться не з такими злочинцями як Ді Гріз, у яких в крові соціальний протест проти існуючого світу, а проти тих злодіїв які убивають і насолоджуються цим. Також герой довідується, що більшість агентів Корпусу, колишні злодії, такі як сам головний герой та Інскін. Після недовгих роздумів головний герой приймає пропозицію Інскіна.
Вже будучі агентом Спеціального Корпусу Ді Гріз проходить навчання у Школі на супутнику навколо невідомої планеті. Під час роботи у архіві головний герой потрапляє на слід можливого будівництва військового корабля типу Імперський лінкор (останній такий було знищено біля тисячі років тому) під виглядом пасажирського корабля. Цією інформацією він ділиться з Інскіним і отримує завдання відбути до планети де здійснюється будівництво.
Головний герой прибуває до планети Циттануво де під виглядом адмірала Великого Флоту Ліги Тара, та проводить розслідування. Як виявляється, влада планети (у лиці президента Ферраро) не причетна, а будівництвом лінкора (а це і справді виявляється він) керував з тіні Пепе Перо зі своєю помічницею Анжеліною. Ді Гріз намагається захопити майже добудований корабель, але той вже зник з верфі. Через деякий час приходять новини, що лінкор напав на інший корабель і при цьому загинули люди.
Головний герой отримує крейсер, на якому все ще як «адмірал» відбуває до місця трагедії. Не зважаючи на протидію капітана крейсера Стенга, Ді Гріз вирішує зробити для Пепе пастку. Видаючи себе за багатія, що подорожує на яхті «Ельдорадо» він відбуває з планети Удрідд, використовуючи себе як приманку. Пепе з Анжеліною попадається у цю пастку, лінкор і справді скоює напад на яхту і бере її на абордаж. Але за допомоги магнітів та вибухівки герой знешкоджує лінкор і під час розмови з Пепе по приладу зв’язку він підкрадається до Пепе та його помічниці та знешкоджує їх. Але поки він стежить за Пепе, Анжеліці вдається зникнути. Пепе розповідає, що мозком операції насправді була Анжеліка, а він сам був лише її помічником. Не зважаючи на те, що Ді Гріз не повірив йому, згодом це підтвердилося, що коштувало життю команді невеличкого крейсера Ліги до якого потрапила Анжеліка.
Після повернення до Школи Корпуса, головний герой, попри заперечення Інскіна, вирішує продовжити пошуки Анжеліки. Він викрадає корабель Корпусу і збігає зі супутника. Судячи по вибуху запалу бомби у двигуні корабля (він знешкодив бомбу), Ді Гріз зрозумів, що Корпус надав йому відставку і далі він знову починає діяти сам по собі. Аналізуючи поведінку Анжеліни він вибирає планету Фрейбург, де як він відчуває переховується його супротивник.
Планета Фрейбург, яка вже двісті років як увійшла до Ліги, на думку головного героя була ідеальним місцем для злодіїв, бо вона ще досі не досягла рівня більш розвинених планет Ліги, але вже не була ізольованою, отож було просто інтегруватися у неї. Під час перебування у барі, герой зустрічається з Анжеліною (яка грає повію), але вона впізнає і обдурює його, згодом розстрілюючи Ді Гріза.
Головний герой приходить в себе у лікарні звідкіля невдовзі зникає. Ще більше бажаючи відплатити Анжеліці, герой за допомоги лікаря Вульфа змінює свій вигляд та голос. Роздумуючи на тим, як спіймати Анжеліну, Ді Гріз приходить до думок про те, що він закохався у цю жінку. Маючи намір спіймати злодійку, Ді Гріз видає себе за дворянина з Местельдросса (віддалена провінція планети), графа Бента Дібстола і вирушає на королівський бал. Там під час розмови з королем Віллельмом ІХ він затіває бійку, за що потрапляє до в’язниці. Через деякий час головного героя викрадають з в’язниці люди князя Кассітора Рденранта, кузена короля. Як виявляється князь бажає здійснити переворот і залучає Ді Гріза у спільники. Але як надалі з’ясовується, реально головує Анжела (нове ім’я Анжеліни). Згодом виявилося, що Анжеліна майже відразу упізнала головного героя, але як Ді Гріз мав до неї почуття, так і вона була до нього небайдужа. Також головний герой впізнав історію цієї жінки, насправді її ім’я було Ангела. Вона народилася зі страшними генними відхиленнями і мала страшну зовнішність, але з часом вона змінювала свою зовнішність, здобуваючи гроші протизаконними діями. І чим більше привабливим ставало її тіло, тім жахливіше ставала її душа. Романтичні відносини між героями були перервані, бо їх схованку було викрито, а Ангела звинуватила в цьому Ді Гріза. Вона намагається вбити його, але її зупиняє Інскін, який раптово з’являється у кімнаті Ангели. Через деякий час у бесіді з Інскіном, Ді Гріз узнає, що майже увесь час він був під наглядом Корпуса, а вибух запалу це було інсценування для того, щоб він відчув себе вільним. На питання Ді Гріза, чому Інскін втрутився у операцію, голова Корпуса відповів, що не вважає, що Ді Гріз міг би затримати Ангелу, бо має до неї сильне почуття. Герой був вимушений погодиться з ним. Розкривається подальша доля Ангели, психологи намагаються виправити відхилення у її психіці знайшовши його причину, на що головний герой обіцяє допомогти їм у цьому.
Роман закінчується тим, що головний герой упевнено говорить Інскіну, що той вербує злодіїв які опиняються в його руках (голова Корпусу погоджуються і підтверджує, що з неї вийде відмінний агент) і, що вони будуть суперкомандою. Голова Спеціального Корпусу і вже повний агент Корпусу підіймають келихи з тостом «За злодіїв».
У цьому романі головний герой підіймає питання про сучасне (для нього) суспільство і місце людей в ньому. Світ в якому живе головний герой уявляє собою багатий союз світів, де практично забуте поняття «злочинність». Завдяки століттям генетичного контролю, лише невеличка група людей була незадоволена і ще менша група не сприймала соціальний порядок, що існує. Деяких з цих людей рано чи пізно виявляють та приводять до норми. Інші довго не показують своєї слабкості, поки не дорослішають, щоб потім робити не величні злочини (пограбування квартир, магазинів і подібне), зникають на деякий час і знову скоюють злочини, поки поліція не знаходить їх. Це і були усі злочинці та злочини, точніше 99% їх. Але ще є 1% таких людей як головний герой, заради яких і існують поліцейські департаменти. Ці люди це, щури в межах суспільства, які живуть поза його заборон та правил. В суспільстві тим більше щурів, чим м’якше його закони, так же як у дерев’яних будівлях щурів набагато більше ніж у залізобетонних, побудованих пізніше. Суспільство у якому живе головний герой, це залізобетон та нержавіюча сталь, де все менше залишається щілин та зазорів, тому щурам треба бути спритнішими, щоб знайти їх. В такому навколишньому середовищі, нормою стають щури з нержавіючої сталі.
На черговій стадії інтелектуального мислення, індивідуум сам повинен зробити вибір, чи життя поза правил суспільства, чи смерть від абсолютної нудьги.
У цьому романі з’являються дані про події які були до утворення Галактичної Ліги. Зокрема згадується Імперія яка існувала за тисячі років до подій роману. При розмові Інскіна та Ді Гріза про лінкор який можливо будувався на планеті Циттануво, згадується, що такі величезні кораблі як імперські лінкори і транспортні кораблі Д класу використовували за часів Золотого століття Імперських завоювань.
В подальшому зв’язки між планетами імперії було розірвано внаслідок розпаду Імперії. Такі загублені планети як Фрейбург, були на тисячі років віддалені від потоку галактичної культури, поки знову не були відкриті Лігою і не включені до її складу.
- Імперський лінкор – космічний корабель, який в часи Ліги вже не використовують (останній такий було знищено біля тисячі років до того часу, в якому відбуваються події). Його використовували за часів Золотого століття Імперських завоювань.
- Д тип – величезні транспортні кораблі, які використовували за часів експансії.
- Окремо вказаний корабель для освоєння іншої Галактики. На час подій роману. Ще знаходиться в дорозі.
- Крейсер – тип військового корабля галактичної Ліги. Вказано що невеликий крейсер мав команду дванадцять осіб.
- Яхта – невеликі приватні кораблі.
- Клас М – вказаний як застарілий тип роботів.
- М-3
- М-10
- Роботи поліціанти
- Джеймс Болівар Ді Гріз – головний персонаж роману, міжзоряний шахрай;
- Гарольд Пітер Інскін – колишній злодій «Інскін Невловимий», який став головою секретної служби Спеціальний Корпус. Керівник головного героя;
- Анжеліна (справжнє ім’я Ангела) – головний антагоніст героя. Видатна злочинниця, яка на відміну від головного героя є заповзятою та безжалісною вбивцею.
- Зоряна система Бета-Мінгус. Має приблизно 14 планет з умовами схожими до земних.
- Неназвана планета де починаються дії роману і де Ді Гріз скоює вдале пограбування;
- Морій XVIII – Велика сільськогосподарська планета. За підробним квитком головний герой вилетів до цієї планети;
- Планета ІІІ;
- Планета Х - одна з планет системи де Ді Гріз мав намір провести чергове пограбування.
- Бургх – місто, великий планетарний текстильний центр.
- Школа та Головний штаб Спеціального Корпусу – розміщені на супутнику невідомої планети.
- Фарондьмен ІІ – планета на якій не відбувається подій, але яка згадується Інскіним. Була пограбована ним за часів, коли він ще був злодієм.
- Циттануво - друга планета у системі зорі у Північній Короні. Єдина планета у системі придатна для життя. Циттануво була повторно заселена з системи Целліні. Планета знаходиться у складі Ліги і уявляє собою доволі стабільну та багату планету, очолювану президентом (на момент подій президент Ферраро). На корабельнях Циттануво було зроблено корабель по типу старих Імперських лінкорів.
- Удрідд – планета на корабельнях якої було виготовлено яхту-пастку для головного героя. Входить в Лігу, корабельні належать флоту Ліги.
- Фрейбург - планета яка вже двісті років як увійшла до Ліги. На час подій роману планета перебуває в перехідному періоді між «доконтактної культури» до «неоконтактної цивілізації». Влада на планеті з находиться у монарха, короля Віллєльма ІХ.
- Фрейбургбад – велике місто на планеті, єдине, що має добрий космопорт.
- Кредити Ліги (міжпланетний кредит) – основна грошова одиниця галактики;
- Десятизірковий – кредит Ліги у вигляді монети.
- Гільден – грошова одиниця планети Фрейбург. Не дивлячись на те, що планета у складі Ліги, ця грошова одиниця продовжує обертатися одночасно з кредитами Ліги. Відомо, що наявні монети зі срібла та золота.