Стамо Євген Миколайович
| Стамо Євген Миколайович | |
|---|---|
рос. Евгений Николаевич Стамо  | |
| Народження | 30 серпня 1912 |
| Смерть | 1987 |
| Поховання | Новодівичий цвинтар |
| Країна |  Російська імперія →  СРСР |
| Навчання | Московський архітектурний інститут |
| Діяльність | архітектор |
| Праця в містах | Москва, Київ |
| Найважливіші споруди | Центральний Будинок кіноd |
| Нагороди |     |
 Стамо Євген Миколайович у Вікісховищі | |
Євге́н Микола́йович Стамо (* 30 серпня 1912, Київ — † 1987, Москва) — український та російський архітектор, народний архітектор СРСР (1948), лауреат Ленінської та Державної премії СРСР (1962), нагороджений орденом Леніна.
1936 року закінчив Московський архітектурний інститут, педагогами були Симбірцев Василь Миколайович[ru] та Руднєв Лев Володимирович.
Брав участь у розробці генерального плану Південно-західного району Москви, розробив плани забудови та планування кварталів на Фрунзенській набережній, разом з Я. Білопільським та М. Улласом[ru].
Помер Євген Миколайович у 1987 році, похований на Новодівочому цвинтарі в Москві.
Серед його споруд в Москві:
- Кремлівський Палац з'їздів — Ленінська премія 1962 року,
- Центральний Будинок кінематографістів — 1967,
- Будинок посольства Угорської Народної Республіки — 1967,
- будова видавництва «Прогрес» — 1976,
- олімпійське селище — 1980, Державна премія 1981 року, всі у співавторстві.
Є одним з авторів меморіального комплексу «Національний Музей історії України у Другій світовій війні» у Києві.
|
Це незавершена стаття про архітектора чи архітекторку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |