Стандартний стан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Станда́ртний стан — сукупність термодинамічних умов, які застосовуються для оцінки термодинамічних величин.

Стандартний стан розрізняють залежно від станів речовин:

  • для чистих газів стандартний стан (умовний) описується стандартним тиском 105 Па. До 1982 року використовувалося значення 1 атм (101,3 кПа);
  • для чистої фази, суміші, рідкого або твердого розчинника — стандартним тиском;
  • для розчиненої речовини — стандартною моляльністю 1 моль/кг, стандартним тиском або стандартною концентрацією 1 моль/дм³ та за умов, що розчин є нескінченно розведеним.

На відміну від поняття «нормальні умови», вимоги до температури не входять до визначення стандартного стану, однак нерідко застосовується стандартна температура, що дорівнює 25 °C (298,15 °K).

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Standard state. IUPAC Gold Book. iupac.org. IUPAC. Архів оригіналу за 25 липня 2015. Процитовано 25 липня 2015.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Химический энциклопедический словарь / Под ред. И. Л. Кнунянц. — М. : Сов. энциклопедия, 1983. — 792 с. (рос.)