Станок для гоління
Стано́к для голі́ння, бри́твений станок[1][2], безпечна бри́тва — пристрій, у якому закріплюється лезо бритви під час гоління. З міркувань безпеки крайка леза тільки трошки виступає зі станка.
Появі станка передували клинкові бритви. Перший станок для гоління з'явився на ринку в 1874 році у Великій Британії[3].
1901 року Кінг Кемп Жилетт разом з Вільямом Нікерсоном (William Nickerson) розробив станок для гоління, у якому затискувалося плоске лезо. Відтоді леза для гоління не потребують заточування: їх можна просто замінювати на нові[4][5].
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Станок для гоління
З 70-х років XX століття набули поширення бритвені станки зі змінними багатолезовими картриджами (два або три леза в нерозбірному пластмасовому корпусі).
- ↑ Бритвений[недоступне посилання] // СУМ-20
- ↑ Бритвений // ВТССУМ
- ↑ Frank Gnegel. 1995. Bart ab: zur Geschichte der Selbstrasur. Köln: DuMont, S. 42.
- ↑ Sewell, Karen. Patent for Safety Razor Issued November 15, 1904. United States Patent and Trademark Office. Архів оригіналу за 28 червня 2012. Процитовано 6 квітня 2009. [Архівовано 2012-09-17 у Wayback Machine.]
- ↑ U.S. Patent Nr. 775,134[недоступне посилання]
 | |
|---|---|
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль |