Станіслав-Людвік Жураковський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Станіслав-Людвік Жураковський
Stanisław Ludwik Żurakowski
Народився5(8).05.1886
Житники, Жашківський район, Україна
Померквітень 1940
Катинь, Смоленський район, Смоленська область, РРФСР, СРСР
·розстріл
ПохованняМеморіальний комплекс «Катинь»
ГромадянствоПольща Польща
Діяльністьадвокат, державний службовець
Alma materІмператорський університет Святого Володимира
УчасникПерша світова війна
Військове званняПоручник
ДітиStanisław Żurakowskid
НагородиГеоргіївський хрест, орден Святої Анни, Хрест Святого Станіслава

Станіслав-Людвік Жураковський (народився 5 або 8 травня 1886 в Житниках Таращанського повіту П`ятигорської парафії Київської губернії[1], помер у квітні 1940 в Катині) — польський юрист, поручник артилерійського резерву Війська Польського, місцевий урядовець Польскої республіки, з 1928 по 1939 рр. бургомістр Володимира, Здолбунова та Острога, жертва Катинського розстрілу.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 5 або 8 травня в Житниках, тодішнього Таращанського повіту Київської губернії, в сім'ї Едмунда Жураковського та Марії-Дороти Юр’євич. Закінчив гімназію в Житомирі, після чого три роки вивчав історію в Московському університеті. Закінчив юридичний факультет Київського університету[2].

Учасник Першої світової війни спочатку в лавах Російської імператорської армії, згодом у польських військах. Нагороджений Георгіївським хрестом, Хрестом Святого Станіслава та орденом Святої Анни. Після відновлення Польщею незалежності вступив до Війська Польського. У червні 1919 отримав звання поручника артилерії. Брав участь у польсько-радянській війні. У 1923, 1924 роках — офіцер запасу 9-го полку польової артилерії в гарнізоні Біла-Підляська. У 1936 році переведений в ополчення і приписаний до Корпусного округу № III зі штабом у Гродненському гарнізоні. У 1934 році в званні лейтенанта артилерійського запасу після 40-річчя був приписаний до Окружного офіцерського складу № ІІ і далі залишився на обліку в окружному штабі в м. Рівне.

Зі створенням Польської республіки працював старостою Луківського повіту з центром у Лукові. Потім працював у Влодаві та Любомлі, а з 6 грудня 1928 р. у воєводському управлінні в Луцьку. У 1928–1931 рр. був бургомістром Володимира, а з 12 жовтня 1931 р. — бургомістром Здолбунова. 17 серпня 1934 року став бургомістром Острога і обіймав цю посаду до припинення існування Польської Республіки.[3]

Після початку Другої світової війни, під час Польської кампанії 1939 року, залишився старостою Острога, виконуючи його обов’язки. У день агресії СРСР проти Польщі 17 вересня 1939 р. був заарештований радянською владою. Його тримали в тюрмі в Острозі, потім у Луцьку, звідки перевезли до Шепетівки, а нарешті ув’язнили в таборі військовополонених у Козельську.[4] Навесні 1940 р. був перевезений до Катині і розстріляний співробітниками НКВС СРСР (згідно Рішення Політбюро ЦК ВКП(б) від 5 березня 1940 р.).

Похований на території теперішнього польського військового цвинтаря в Катині, де в 1943 році його тіло було ідентифіковано під час ексгумації, проведеної німцями (№ 1266). Поруч із тілом Станіслава Жураковського, похованого у формі, знайдено листівку та зображення святого.

У 1910 році одружився з Марією Ястшембською, з якою мав восьмеро дітей (Едмунд, Анна - померла в дитинстві, Людвік, Юзеф, Марія, Юлія, Станіслав 1920 р.н., Ядвіга - у шлюбі з Чоком, Антоні).

Вшанування пам'яті

[ред. | ред. код]

Надруковано книгу "Листи з Козельська бургомістра міста Острога"[5], яка містить кореспонденцію Станіслава Жураковського під час ув'язнення наприкінці 1939 – початку 1940 років, а також опис долі членів його родини, депортованих у 1940 році вглиб СРСР, звідки вони вийшли разом з армією генерала Андерса. Видання підготовлено до друку його сином Станіславом (який після війни перебував в еміграції у Великій Британії); у 1989 році видана Інститутом Польським та Музеєм імені генерала Сікорського в Лондоні, знову у 2011 році в межах серії "Волання з Волині" (Білий Дунаєць – Острог).

17 вересня 1994 року з ініціативи настоятеля ксьондза-каноніка Вітольда-Йозефа Коваліва в парафіяльному костелі в Острозі була відкрита меморіальна дошка, присвячена передвоєнному бургомістру Острога, а з ініціативи Владислава Сидора зі Львова була відкрита виставка "Катинь – злочин над злочинами".

5 жовтня 2007 року міністр національної оборони Польщі Александер Щигло посмертно підвищив Станіслава-Людвіка Жураковського до звання капітана. Підвищення було оголошено 9 листопада 2007 року у Варшаві під час урочистостей "Катинь Пам'ятаємо – Вшануймо Пам'ять Героїв".

25 квітня 2010 року, в межах акції "Катинь... пам'ятаємо" / "Катинь... Зберегти від забуття" та тодішніх заходів з нагоди 70-ї річниці катинського злочину, біля костелу Успіння Пресвятої Діви Марії в Острозі, парафії під цим іменем, був посаджений Дуб Пам'яті на честь Станіслава Жураковського.[6] Посадку здійснили мер міста Острог Тарас Пустовіт та генеральний консул Польщі в Луцьку Томаш Янік (другим посадженим тоді дубом був вшанований поручник доктор Конрад Шепельський).

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Знані постаті Острожчини. perspekt.org.ua (укр.). Процитовано 28 травня 2024.
  2. https://monitorwolynski.com/storage/pdf_archives/MW_nr_09_11.05.2023.pdf
  3. Манько, Микола (5 березня 2019). Катинська трагедія. Острозький вимір. Острозький замок. Процитовано 28 травня 2024.
  4. Оліх, Анатолій (11 травня 2013). Волинський слід Катинської трагедії. Частина 2. Волинський монітор. Процитовано 28 травня 2024.
  5. https://sbc.org.pl/dlibra/publication//456828/edition/428646
  6. https://www.duszki.pl/wolanie_z_wolynia/artykuly/2010_03-04/WzW_2_93_B.pdf