Станіслав Богуш-Сестренцевич

Станіслав Богуш-Сестренцевич
Народився	1731(1731) Волковиський повіт, Новогрудське воєводство, Велике князівство Литовське, Річ Посполита
Помер	1826(1826) Санкт-Петербург, Російська імперія
Поховання	St. Stanislaus Church, Saint Petersburgd
Країна	Річ Посполита  Російська імперія
Діяльність	Могилевський архіепископ
Alma mater	Слуцька гімназія
Знання мов	польська
Членство	Краківське наукове товариствоd
Посада	титулярний єпископ, Roman Catholic Archbishop of Mohilevd і єпископ-помічник
Конфесія	католицька церква
Рід	Богуші-Сестренцевичіd
Батько	Q124979248?
Мати	Q124979260?
Родичі	Вінцент Дунін-Мартинкевич
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Станіслав Богуш-Сестренцевич (3 вересня 1731 — 1 грудня 1826) — римо-католицький церковний діяч Російської імперії, перший архієпископ Могильовський, адміністратор віленської єпархії, літератор та історик.

Мав при дворі великий авторитет. Вважається, що підтримував у Катерині II вороже ставлення до уніатів.

Наприкінці 1773 С.Сестренцевич очолив створене латинське єпископство — єдине для всієї Російської імперії з центром у Білорусі. За його ініціативою на новоприєднаних землях у 1795 було створено три єпархії, території яких встановлювалися без урахування етнічного чинника.

Праці

Написав важливе дослідження по давній історії України — «Історію царства Херсонеса Таврійського», видану у Санкт-Петербурзі у 1806. Праця присвячена історії різних народів і держав на території Кримського півострова, не тільки у зазначений історичний період, але і в часи Кримського ханства. Серед джерел, які використав автор, були й розповіді запорозьких козаків.

Джерела

• Богуш С. С. История Царства Херсонеса Таврического, сочиненная Станиславом Сестриновичем Богушем. Т. 1—2. — Санктпетербург. Типография Шнора, 1806.
• Богуш С. С. Происхождение языков Сарматского и Славянского от Мидского, и о сходстве оных с языком Санскритским / пер. Д.Борзенков // Труды Общества наук, состоящего при Императорском Харьковском университете. — Харьков, 1817. — Т. 1, Ч. 2. — С. 32—39.