Перейти до вмісту

Станіслав Кричинський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Станіслав Кричинський
Народився3 травня 1911(1911-05-03)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Новий Санч, Малопольське воєводство, Республіка Польща Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер2 листопада 1941(1941-11-02)[1] (30 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Лович, Республіка Польща Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняЛович Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Республіка Польща[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьісторик, етнограф, орієнталіст Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materЯгеллонський університет
ЛНУ ім. І. Франка Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьісторія, сходознавство Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладГоловний архів давніх актів Редагувати інформацію у Вікіданих

Станіслав Кричинський (пол. Stanisław Kryczyński; 3 травня 1911, Новий Сонч — 2 листопада 1941) — історик-орієнталіст, дослідник історії татар.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в м. Нови-Сонч (нині місто в Польщі). Походив з родини литовських татар. Студіював право та історію в університетах Кракова та Львова (під керівництвом С. Закжевського), а також тюркологію у Варшаві (під керівництвом А. Зайончковського). Співпрацівник Л. Кричинського. 1938—1939 працював у польському Головному архіві давніх актів.

Автор наукових праць, друкованих переважно на шпальтах часопису «Rocznik Tatarski»: «General Jόzef Bielak. 1741—1794» (1932), «Bej barski. Szkic z dziejόw Tatarόw polskich w XVII w.» (1935), «Tatarzy Litewscy — prόba monografii historyczno-etnograficznej» (1938).

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Польська Республіка — 1918.

Джерела

[ред. | ред. код]