Станіслав Єзерський
Станіслав Раймунд Єзерський Stanisław Rajmund Jezierski | ||
| ||
---|---|---|
1737 — 1782 | ||
Інтронізація: | 1737 | |
Конфесія: | римо-католик | |
Церква: | Римо-католицька | |
Попередник: | Томаш Залеський | |
Наступник: | Домінік Пйотр Карвосецький | |
Альма-матер: | Краківський та Флорентійський університети | |
Науковий ступінь: | доктор богослов'я | |
Діяльність: | римо-католицький релігійний діяч | |
Національність: | поляк | |
Громадянство: | Австрійська імперія | |
Народження: | 1698, або ймовірно 8 травня 1697 | |
Смерть: | 28 або 29 квітня 1782 Львів | |
Похований: | Костел і монастир домініканців | |
Династія: | Єзерські | |
Батько: | Кшиштоф Єзерський | |
Мати: | Тереса з Цецішевських | |
Чернецтво: | 1714 | |
Єп. хіротонія: | 4 травня 1737 (чи 1738) | |
Станіслав Раймунд Єзерський гербу Новина (1698, або ймовірно 8 травня 1697 — 28 чи 29 квітня 1782, Львів) — шляхтич, латинський релігійний діяч, єпископ РКЦ в Бакеу.[2]
Народився, за одними даними, ймовірно 8 травня 1697 року,[3] за старішими — 1698 року. Син луківського мечника, київського підстолія Кшиштофа Єзерського (пол. Krzysztof Jezierski) та його дружини Тереси з Цецішевських. Його братанком був луківський каштелян Яцек Єзерський.
Став монахом-домініканцем, взяв ім'я Раймунд. Філософсько-богословські студії мав у Кракові, Флоренції. Чернечі обіти склав 1714 року, будучи ченцем Люблінського монастиря. 1736 року у Кракові здобув ступінь доктора богослов'я. За сприяння кардинала Яна Александера Ліпського[4] гербу Грабе[5] у 1737 році став латинським єпископом у Бакеу, обряд посвячення в сан відбувся 4 травня 1737 (чи 1738) року в Кельцях. Для сейму 1746 року уклав меморандум щодо потреб його дієцезії. У 1751 році отримав згоду короля стосовно перенесення своєї резиденції до Снятина. У 1760 році костел у Снятині став катедрою Баківської дієцезії. В 1761 році Снятинська та Кутська парафії перейшли у підпорядкування Львівського латинського архиєпископа.[4]
З канонічною візитацією відвідав Фарний костел Бучача 12 серпня 1754 року,[2] Костел Внебовзяття Пресвятої Діви Марії (Наварія, 1755[6]) 4 жовтня 1778 року провів обряд коронації ікони Летичівської Богородиці[7] після визнання її чудотворною Папою Пієм VI.
Консекрував:
- 2 липня 1760 — Костел Непорочного Зачаття Пречистої Діви Марії (Городенка)[8] після завершення його будівництва.
- 1762 — костел в Острові-Любельськім.[9]
Був проповідником перед Коронним трибуналом. Його портрет 1752 року знаходився в монастирі домініканців у Кракові.
Помер 28 чи 29 квітня[10] 1782 року у Львові.[4] Був похований у криптах монастиря домініканців у Львові.[11]
- ↑ Stanisław Rajmund Jezierski
- ↑ а б Barącz S. Pamiątki buczackie — S. 91.
- ↑ Bishop Stanisław Rajmund Jezierski, O.P. †
- ↑ а б в Reychman J. Jezierski Stanisław Rajmund herbu Nowina (1689—1782)… — S. 211.
- ↑ Gierowski J. Lipski Jan Aleksander h. Grabie // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1972. — T. XVII/…. — Zeszyt …. — S. 425. (пол.)
- ↑ Ostrowski J. K. Kościoł parafialny p.w. Wniebowzięcia Najświętszej Panny Marii w Nawarii // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. Praca zbiorowa. — Kraków : Międzynarodowe Centrum Kultury, «Secesja», 1993. — T. 1. — 364 il. — S. 54. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. I). — ISBN 83-85739-09-2. (пол.)
- ↑ Z historii Obrazu Matki Bożej Latyczowskiej (пол.)
- ↑ Krasny P., Ostrowski J. K. Kościół parafialny p.w. Niepokalanego Poczęcia Najśw. Panny Marii i dawny klasztor Misjonarzy w Horodence // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : «Antykwa», drukarnia «Skleniarz», 2009. — T. 18. — 509 il. — S. 84. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. I). — ISBN 978-83-89273-79-6. (пол.)
- ↑ Ostrów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1886. — Т. VII. — S. 698. (пол.)
- ↑ за іншими даними 20 грудня
- ↑ Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1905. — Cz. 1. — T. 9. — S. 39. (пол.)
- Barącz S. Pamiątki buczackie. — Lwów : Drukarnia «Gazety narodowej», 1882. — 168 s. (пол.)
- Reychman J. Jezierski Stanisław Rajmund herbu Nowina (1689—1782) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1990 (репрінт). — T. 11. — S. 211—212. (пол.)