Львівські латинські архієпископи
Львівський архиєпископ, або львівський архієпископ — головний римо-католицький єпископ Львівської архідієцезії. З 1992 року — перший єпископ Римсько-католицької церкви в Україні, голова Конференції римо-католицьких єпископів України.
- Ян Жешовський (1412—1436)
- Ян Одровонж (1437—1450)
- Григорій Сяноцький (1451—1477)
- Ян Длугош (1480)
- Ян «Вонтробка» Стшелецький (1481—1488)
- Анджей Боришевський (1488—1503)
- Бернард Вільчек (1505—1540)
- Пйотр Стажеховський (1540—1554)
- Фелікс Ліґенза (1555—1560)
- Павел Тарло (1561—1565)
- Станіслав Сломовський (1565—1575)
- Ян Сененський (1576—1582)
- Ян Димітр Соліковський (1583—1603)
- Ян Замойський (1604—1614)
- Ян Порохницький (1614—1633)
- Ґроховський Станіслав (1633—1645)
- Миколай Кросновський (1645—1653)
- Ян Тарновський (1654—1669)
- Альберт Корицінський (1670—1677)[1]
- Константій Ліпський (1681—1698)[2]
- Константій Зелінський (1700—1709)
- Миколай Поплавський (1710—1711)
- Ян Скарбек (1713—1733)
- Миколай Вижицький (1737—1757)
- Миколай Дембовський (1757)
- Владислав Лубенський (1758—1759)[3][4]
- Сєраковський Вацлав (1760—1780)
- Фердинанд Кіцький (1780—1797)
- Каєтан Кіцький (1797—1812)
- Анджей Анквіч (1815—1833)
- Франц Лушін (1834—1835)
- Франтішек Піштек (1835—1846)
- Вацлав Вацлавічек (1847—1848)
- Лукаш Баранецький (1848—1858)
- Францішек Вежхлейський (1860—1884)
- Северин Титус Моравський (1885—1900)
- св. Юзеф Більчевський (1900—1923)
- Болеслав Твардовський (1923—1945)
- Базяк Євгеніуш (1945—1962)
- Ян Новіцький (1962—1973)
- Мар'ян Рехович (1973—1983)
- Мар'ян Яворський (1983—2008)
- Мечислав Мокшицький (з 2008)
Єпископи Матей (Матвій) з Егера (1375—1380), Бернард (1384—1390), бл. Яків Стрепа (1391—1409), # Миколай Тромба (1410—1412, майбутній Примас Польщі) де-юре були Галицькими митрополитами.
З 1817 по 1846 рік архієпископи також носили титул Примаса Галичини і Володимирії.
- Ян Новіцький
- Мар'ян Юзеф Рехович,[a] з 31 грудня 1973[5]
- ↑ у польській вікі - польської частини архидієцезії
- ↑ Niesiecki K. Korona polska przy złotej wolności starożytnymi wszystkich katedr, prowincji i rycerstwa klejnotami… ozdobiona, potomnym zaś wiekom na zaszczyt i nieśmiertelną sławę pamiętnych w tej ojczyźnie synów podana… [Архівовано 27 вересня 2015 у Wayback Machine.] — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1738. — T. 2. — S. 625. (пол.)
- ↑ Niesiecki К. Korona polska przy złotej wolności starożytnymi wszystkich katedr, prowincji i rycerstwa klejnotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1740. — T. 3. — S. 122. (пол.)
- ↑ схоластик краківський, депутат коронного трибуналу 1738 внизу тексту
- ↑ Niesiecki К. Korona polska przy złotej wolności… [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] — T. 3. — S. 164.
- ↑ Kumor B. Rechowicz Marian Jozef // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1987. — T. XXX/4, zeszyt 127. — S. 699—701. (пол.)
- Lwów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1884. — Т. V. — S. 528. (пол.)
- Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie ze 102 ilustracjami i planem miasta. — Lwów—Warszawa, 1925. — 276 s. — S. 182—183. (пол.)
- Past and Present Ordinaries / Archdiocese of Lviv (Archidioecesis Leopolitanus Latinorum) [Архівовано 4 квітня 2019 у Wayback Machine.] (англ.)