Очікує на перевірку

Стан монети

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Стан монети оцінюється з урахуванням двох основних чинників — якості карбування й ступені збереження монети.

В колекції монет, як правило, розміщують екземпляри з зображеннями, що добре збереглись на аверсі і реверсі і дозволяє повністю прочитати зміст написів (легенди). Для оцінки стану монет існують різні шкали критеріїв. Єдиної шкали для всіх колекціонерів не існує, проте існує шкала міжнародної системи якості.

Україна Пруф Анциркулейтед Відмінний стан Добрий стан Задовільний стан
Англомовні країни PRF (Proof) UNC EF (extremly fine) or XR VF (very fine) F
Німеччина PP (Polierte Platte) STG VZ (vorzueglich erhalten) SS (sehr schoen erhalten) S

Якість карбування

[ред. | ред. код]
  • Вища якість (Пруф) — найвища якість карбування монет, що отримується при їх виробництві із застосуванням спеціальних верстатів і особливих способів обробки заготовок і карбувального інструменту. Монети виготовляються спеціально для колекціонування, вони мають дзеркальну поверхню поля та матовий рельєф малюнка (або навпаки).

Ступінь збереження

[ред. | ред. код]
  • Анциркулейтед — якість карбування монети (як правило, багатотиражне автоматичне карбування), при якій монета має рівний матовий металевий блиск без дзеркальної поверхні;
  • Відмінна якість — на поверхні монети можуть бути окремі подряпини, потертості, що не видні неозброєним оком;
  • Добра якість — на поверхні монети можуть бути окремі подряпини чи слабі потертості. В цілому на монеті повинно бути збережено без пошкоджень не менше 95 % її поверхні;
  • Задовільна якість — на поверхні монети можуть бути окремі потертості, що дозволяють розгледіти контури зображень, а також окремі подряпини і забоїни. В цілому на монеті повинно бути збережено без пошкоджень не менше 2/3 її поверхні.
  • Дефектні монети відносяться до металевого брухту, мають серйозніші пошкодження:
    • навмисно нанесені дуже глибокі подряпини, насічки, вибоїни;
    • надпили, зіськобини;
    • отвори, сліди припою і травлення;
    • деформації диска;
    • відшаровування металу;
    • сильний ступінь потертості, при якому неможливо прочитати напис і дату монети;
    • підроблені (фальшиві) монети незалежно від їх стану і ступеня збереження.

Література

[ред. | ред. код]
  • О. П. Орлов. Монеты (путеводитель начинающего коллекционера). Минская фабрика цветной печати. 2007. стор. 158. ISBN 978-985-454-332-1(рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]