Стара катедра
Стара катедра — пам'ятка місцевого значення у с. Федорівка Володимирського району Волинської області. Статус визначений рішення виконкому Волинської обласної ради № 76 від 03.04.92.
Стара катедра — це народна назва решток мурованого храму ХІІ ст. Археологічні розкопки говорять про послідовне існування кількох храмів на цьому місці.
Найдавніший храм з'явився на цьому місці приблизно в часи поширення християнства на Русі. Можливо, що із заснуванням у 992 р. володимирської єпархії саме ця церква стала кафедральним собором. За іншими даними, найдавніший храм не був добудований, а на його місці почали зводити новіший.
Жодних достовірних відомостей, окрім археологічних знахідок та народних переказів, про цей храм не існує.
Новий (уже дерев'яний) храм згадується у заповіті старости Володимирського та Вінницького, маршалка землі Волинської князя Теодора Андрійовича Сангушка від 9 листопада 1547 р. У візитації 1695 р. храм названий «стародавньою кафедрою володимирських єпископів». У візитації 1695 р. занотовано, що церква в 1683 р. «згнила».[1]
У XVIII ст. на цьому місці була збудована дерев'яна каплиця Теодора Стратилата, яку розібрали у 1815 р.
При розкопках 1886 р. було розкопано рештки фундаменту 36 аршин в довжину та 24 аршини в ширину. Північна та західна стіни збереглись на висоту більше сажені, південна стіна, за винятком паперті, впала у річку Лугу, на березі якої зведено храм.
У церкві була велика кількість голосників.
Прахов датував руїни храму XI—XII ст.
Під східною стіною віднайдено півкруглу стіну, не пов'язану із храмом.
Храм був розписаний фресками з написами слов'янськими літерами.
У підпіллі бабинця знайдено 7 склепів із залишками людських кісток. Один із черепів пробитий гвіздком.
Навколо церкви існувало кладовище.
О. Дверницький висунув версію, що цей храм носив назву св. Дмитра[2].
Повторні розкопки були проведені в 1975 р.[3]
- Дверницкий О. Археологические исследования в городе Владимире-Волынском и его окрестностях // Киевская старина, 1887, № 1. с.36-50
- Дверницкий О. Памятники древнего православия в г. Владимире–Волынском. — Киев, 1889.
- Раппопорт П. А. Старая кафедра в окрестностях Владимира-Волынского //Советская археология, 1977, № 4 , с. 253—266.
- Стемковський В. УРОЧИЩЕ « СТАРА КАТЕДРА». СТОРІНКИ НЕВІДОМОЇ ІСТОРІЇ ВОЛОДИМИРА-ВОЛИНСЬКОГО // http://volodymyrmuseum.com/publications/30-publications/historical/69-urochyshche-stara-katedra-storinky-nevidomoyi-istoriyi-volodymyra-volynskoho-shche-v-deviatnadtsiatomu-stolitti-v-naukovii-literaturi-urochyshche-nad-richkoiu-luh-v-seli-fedorivtsi-volodymyr-volynskoho-povitu-nazyvaly-staroiu-katedroiu-lehenda-poviazuie
- ↑ Теодорович Н. И. Город Владимир Волынской губернии в связи с историей Волынской иерархии: исторический очерк. — Почаев, 1893. — 529 с.
- ↑ Дверницкий О. Археологические исследования в городе Владимире-Волынском и его окрестностях // Киевская старина, 1887, № 1. с.36-50
- ↑ Раппопорт П. А. Старая кафедра в окрестностях Владимира-Волынского //Советская археологія, 1977, № 4 , с. 253—266.