Статистичні методи оцінки фальсифікацій на виборах

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Статистичні методи оцінки фальсифікацій на виборах — наукові методи, що базуються на апараті математичної статистики і дозволяють виявити та оцінити фальсифікації на виборах. Вивченням фальсифікації виборів через статистичні методи займається псефологія[1].

Історія застосування

[ред. | ред. код]

Вибори Президента Росії, 2012 рік

[ред. | ред. код]

В серпні 2012 року вчені з Медичного університету Відня запропонували метод оцінки наявності фальсифікацій на виборах. В результаті їм вдалося довести, що на виборах російського президента в 2012 році і до Держдуми РФ в 2011 році були фальсифікації[2]. Стаття вчених опублікована в журналі Proceedings of the National Academy of Sciences і викладена у відкритому доступі[3]. В цій роботі представлені статистично обґрунтований метод оцінки з попередньою нормалізацією даних та спростовано можливість використання ряду інших методів. За результатами дослідження науково доведено наявність фальсифікації виборів в Росії та Уганді.

Вибори до Держдуми Росії, 2013 рік

[ред. | ред. код]

В березні 2013 року наукова група Володимира Якуніна провела дослідження офіційних матеріалів результатів виборів в Державну Думу Росії, опублікованих Центрвиборчкомом Росії за допомогою спеціальних математичних методів і прийшли до висновку, що результат «Єдиної Росії» на останніх думських виборах було сфальсифіковано, і вона суттєво поступилася КПРФ[4].

Вибори в самопроголошених ДНР та ЛНР, 2014 рік

[ред. | ред. код]

В листопаді 2014 року російський блогер Олександр Кірієв проаналізував результати проведення псевдо-виборів в самопроголошених ДНР та ЛНР та дійшов висновку, що число поданих за кандидатів голосів встановлювались за попередньо встановленими відсотками, а не навпаки[5]. Висновок базується на тому, що в результаті округлення результатів може виникати помилка: так, при числі виборців близько 1 мільйона і округленні результатів до сотих частин відсотка помилка округлення може становити 0,01% або близько 100 виборців. При цьому результати псевдо-виборів[6] за явкою, кожним з кандидатів та недійсними бюлетенями мають помилку округлення менше 1 особи — тобто, в 100 разів кращу, ніж очікувалось.

Вибори до Державної Думи Росії, 2016 рік

[ред. | ред. код]

Аналіз результатів виборів до Державної Думи Росії 2016 року методами математичної статистики показав, що до 45% голосів за партію Єдина Росія виявились фальшованими[7][8].

Статистичні методи оцінки фальсифікацій

[ред. | ред. код]

Оцінка фальсифікацій виконується, як правило, на основі офіційних даних шляхом порівняння результатів голосування на дільницях, розташованих поруч, результатів на ділянках в залежності від явки тощо.

Результати застосування

[ред. | ред. код]

Правові наслідки

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. Нестерович В.Ф. (2020). Виборча кампанія: Словник сленгових термінів та виразів. Київ: Видавництво Ліра-К. с. 428. Архів оригіналу за 22 лютого 2020. Процитовано 31 березня 2022.
  2. Австрийские ученые доказали фальсификации на российских выборах [Архівовано 26 вересня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
  3. Statistical detection of systematic election irregularities. Архів оригіналу за 29 вересня 2012. Процитовано 25 вересня 2012.
  4. Друг Путина отобрал у «Единой России» победу на думских выборах [Архівовано 14 березня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
  5. Российский эксперт по выборам доказал «нарисованность» итогов выборов в «ДНР» [Архівовано 4 листопада 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
  6. ЦИК ДНР огласил итоговые цифры результатов выборов 2 ноября [Архівовано 4 листопада 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
  7. Математика большинства. Победа «Единой России» в четырех графиках.
  8. Картинка на ночь. Архів оригіналу за 22 вересня 2016. Процитовано 19 вересня 2016.