Статіра
| Статіра | |
|---|---|
.jpg) | |
| Дата народження: | 346 до н. е. |
| Дата смерті: | 323 до н. е. |
| Дружина: | Александр Македонський |
| Династія: | Ахеменіди |
| Батько: | Дарій III |
| Мати: | Статіра |
Статіра (близько 346 — 323 до н. е.) — старша дочка перського царя Дарія III і дружина Александра Македонського.
Арріан називає дочку Дарія Барсіною, всі інші античні автори називають її Статірою. Вважається, що Барсіна — дошлюбне ім'я, а після весілля її, як водиться у македонських царів, перейменували на Статіру на честь її померлої матері, коханої дружини Дарія. Підстави для такого припущення розумні, зазвичай перси називали своїх дітей не іменами батьків, а предків. Ім'я Статіра, імовірно, має індоєвропейське коріння, означає «зірка» (грецька «astéri», перська «setareh»).
Вік Статіри можна оцінити таким чином. Коли її з сім'єю Дарія восени 333 до н. е. захопили македонці, які перемогли в битві при Іссі, Статіру з сестрою іменують "дівчатами дивовижної краси[1] і «дівчатами на виданні»[2]. У той самий час Статіру обіцяли в дружини сатрапові Мазею, однак не встигли віддати, мабуть, внаслідок неповноліття. Відтак Статірі 333 до н. е. мало бути 13-14 років.
За описом Діодора і Курція, македонці, які перемогли в битві При Іссі, грабували перський обоз, не церемонячись з рештою жінок:
«… ті, хто раніше вишукано пересувалися на розкішних колісницях, не показуючи ні п'яді свого непокритого тіла, тепер виривалися з наметів з риданнями, в одних тільки хітонах, і падали на коліна перед завойовниками… Деякі з солдатів тягли нещасних за волосся, інші, зриваючи одяг, гнали їх ударами рук і тупими кінцями списів по оголеним тілам.»
Намет родини Дарія теж розграбували, хоча царська гідність дозволила їм уникнути найгіршого. Наступного дня Александр наніс візит до матері Дарія і відновив всі втрачені привілеї, повернув всі коштовності і слуг. Він навіть обіцяв подбати про шлюб Статіри та її сестри. Подальший шлях родина Дарія проводить в обозі македонської армії.
Дарій надіслав пропозицію Александру взяти Статіру в дружини, а в посаг всі землі на захід від річки Галіс. Македонський цар не погодився, не бажаючи приймати те, чим і так володіє. Приблизно в 331 до н. е. померла мати Статіри. Дарій знову звернувся до Александра з пропозицією взяти в дружини Статіру і всі землі на захід вже від річки Євфрат. Крім того, він пропонував 30 тисяч талантів за 3 осіб, свою матір і двох дочок, залишаючи свого 8-річного сина Оха як заручника. Александр знову відмовився:
«…Він [Дарій] надає мені багато пошани, воліючи мати мене як зятя, аніж Мазея» (Курцій);
«Він [Александр] не потребує грошей Дарія і не прийме замість всієї країни тільки частину її: і гроші, і вся країна належать йому. Якщо він забажає одружитися з дочкою Дарія, то одружиться і без згоди Дарія» (Арріан)
Відповідь була продиктована не самовпевненістю молодого полководця, але тверезим розрахунком. Незабаром восени 331 до н. е. Дарій остаточно розбитий в битві при Гавгамелах, тікає, переслідуваний, і гине від рук свого сатрапа. Наречений Статіри Мазей здає ввірений йому Вавилон, але отримує його знову з рук Александра. У 328 до н. е. він помирає своєю смертю.
Після Гавгамел Александр надіслав майстринь та тканини до Сісігамбіс, матері Дарія, щоб та навчила онучок рукодільної майстерності, тим самим страшно образивши її[3], оскільки для знатних перських дам робота з вовною була страшним приниженням. Залишивши сім'ю Дарія в Сузах, Александр кинувся завойовувати нові незвідані землі на сході. Назад в Сузи він повернувся тільки через 6 років — 324 до н. е.
Після повернення з походу Александр несподівано одружився зі Статірою (див. Весілля в Сузах), якій йшов уже, імовірно, 21-й рік, а заразом з Парісатидою ІІ, молодшою дочкою іншого перського царя, Артаксеркса III. Сестру Статіри, Дріпетіду, віддав у дружини близькому другові Гефестіону. Ніхто з авторів не описує наречених, всім запали в пам'ять розкіш і масштаби урочистостей. Одночасно з Александром зіграли весілля ще близько ста наближених, а за чутками 10 000 простих македонців одружилися з місцевими жінками. Александр остаточно вирішив осісти в центрі Перської імперії і поріднитися з перською царською кров'ю, прийнявши місцевий спосіб життя.
Однак вже за рік, в 323 до н. е. він помер, залишивши Статіру вдовою. Її бабуся Сісігамбіс вчинила самогубство після смерті свого покровителя і захисника, передчуваючи, що настає нова епоха. Статіра в 323 до н. е. пала першою жертвою у довгій низці вбивств і страт, якими винищили повністю всю македонську династію Аргеадів. За словами Плутарха Роксана, перша дружина Александра: «до крайності ревнива, пристрасно ненавиділа Статіру, вона за допомогою підробленого листа заманила її та її сестру до себе, обох вбила, кинула трупи в колодязь і засипала землею».
- ↑ Квінт Курцій Руф 3,12
- ↑ Діодор Сицилійський, 17,36
- ↑ Квінт Курцій Руф, 5.2
- Арриан. Поход Александра. [Архівовано 12 квітня 2012 у Wayback Machine.] — М.: МИФ, 1993
- Квинт Курций Руф. История Александра Македонского. [Архівовано 27 липня 2012 у Wayback Machine.] — М.: Издательство МГУ, 1993