Стафф Сміт
Стафф Сміт | |
---|---|
![]() | |
Основна інформація | |
Повне ім'я | англ. Hezekiah Leroy Gordon Smith ![]() |
Дата народження | 14 серпня 1909[1][2][3] ![]() |
Місце народження | Портсмут, Огайо, США[4] ![]() |
Дата смерті | 25 вересня 1967[1][2][3] (58 років) ![]() |
Місце смерті | Мюнхен, Німеччина ![]() |
Громадянство | ![]() ![]() |
Національність | афроамериканці[4] ![]() |
Професії | скрипаль, джазмен ![]() |
Інструменти | jazz violind ![]() |
Жанри | джаз ![]() |
Лейбли | Vocaliond ![]() |
![]() ![]() |
Єзекія Лерой Гордон Сміт (14 серпня 1909 — 25 вересня 1967), більш відомий як Стафф Сміт (англ. Stuff Smith), був американським джазовим скрипалем[5]. Добре відомий за піснею «If You're a Viper» (першопочаткова назва «You's a Viper»).
Сміт разом зі Стефаном Граппеллі, Мішелем Варлопом, Свендом Асмуссеном, Реєм Ненсом і Джо Венуті був одним із видатних скрипалів джазової музики епохи свінгу.
Народився в Портсмуті, штат Огайо, США в 1909 році, і навчався гри на скрипці у свого батька. Сміт називав Луї Армстронга своїм основним впливом і натхненням для гри джазу, і, як і Армстронг, був вокалістом, а також інструменталістом[6]. У 1920-х роках грав у Техасі як учасник групи Альфонса Трента. Після переїзду до Нью-Йорка регулярно виступав зі своїм секстетом в Onyx Club, починаючи з 1935 року, а також з Коулманом Хокінсом, Чарлі Паркером, Діззі Гіллеспі та пізніше, Саном Ра.
Після підписання контракту з Vocalion Records у 1936 році зробив хіт із «I'se a Muggin'» і був представлений як колектив Stuff Smith and His Onyx Club Boys. Зробив записи для Vocalion у 1936, Decca у 1937 та Varsity у 1939—1940[7].
Представлений у кількох номерах на альбомі Nat King Cole Trio After Midnight.
Частина виступу Сміта на Carnival of Swing на острові Рендалла в 1938 році[8] (вважається першим джазовим фестивалем просто неба) несподівано з'явилася на дисках аудіоінженера Вільяма Сейворі, які в той час були записані самостійно з радіо, а потім довго зберігалися. Деякі кадри кінохроніки збереглися, але вважалося, що аудіо фестивалю не збереглося, поки диски не були придбані у 2012 році Лореном Шенбергом, виконавчим директором Національного музею джазу в Гарлемі[9].
Сміт критично ставився до руху бібоп, хоча його власний стиль являв собою перехід між свінгом і бібопом. Його вважають першим скрипалем, який використав техніку електричного підсилення на скрипці. Він був одним з авторів пісні «It's Wonderful» (1937)[10], яку протягом своєї кар'єри часто виконували Луї Армстронг та Елла Фіцджеральд. Сміт переїхав до Копенгагена в 1965 році, активно виступав у Європі та помер у Мюнхені в 1967 році[11]. Похований на цвинтарі Клакрінг у Ютландії, Данія.
Стафф Сміт — один із 57 джазових музикантів, сфотографованих на портреті 1958 року «Великий день у Гарлемі»[12].
- Stuff Smith (Verve, 1957)
- Dizzy Gillespie and Stuff Smith (Verve, 1957)
- Have Violin, Will Swing (Verve, 1958)
- Sweet Swingin' Stuff (20th Century Fox, 1959)
- Cat on a Hot Fiddle (Verve, 1960)
- Herb Ellis & Stuff Smith Together! (Epic, 1963)
- Stuff and Steff with Stephane Grappelli (Barclay, 1966)
- Violin Summit with Stephane Grappelli, Svend Asmussen, Jean-Luc Ponty, (SABA, 1967)
- Black Violin (MPS, 1972)
- Violins No End with Stephane Grappelli (Pablo, 1984)
- The 1943 Trio (Circle, 1988)
- Live at the Montmartre (Storyville, 1988)
- Live in Paris (France's Concert, 1965/1988)
- Hot Violins with Svend Asmussen, Kenny Drew Trio, Poul Olsen (Storyville, 1991)
- Stuff Smith — 1939—1944 compilation (Classics, 1999)
- Late Woman Blues with Henri Chaix Trio (Storyville, 2001)
- The Complete 1944 Rosenkrantz Apartment Transcription Duets (AB Fable, 2002)
- 1944-46: Studio, Broadcast, Concert & Apartment Performances (AB Fable, 2002)
- 1944 & 1945 Performances (AB Fable, 2004)
- Swingin' Stuff (Storyville, 2005)
- Five Fine Violins: Celebrating 100 Years (Storyville, 2010)
- 1937 (AB Fable, 2010)
З Еллою Фітцджеральд
- Ella Fitzgerald Sings the Duke Ellington Songbook Volume One (Verve, 1975)
- The Duke Ellington Songbook, Volume Two: The Small Group Sessions (Verve, 1982)
З Діззі Гіллеспі
- Dee Gee Days: The Savoy Sessions (Savoy, 1976)
- Dizzy Gillespie (Dee Gee, 1952)
- The Champ (Savoy, 1956)
- School Days (Regent, 1957)
- Deep Purple (Saturn, 1973)
- Dreams Come True (Saturn, 1973)
- Sound Sun Pleasure!! (Evidence, 1991)
- Nat King Cole, After Midnight (Capitol, 1956)
- Roy Eldridge, Count Basie Orchestra, Americans in Sweden (Jazz Society, 1983)
- Earl Hines, Hine's Tunes (France's Concert, 1987)
- Gene Krupa, Charlie Ventura, Town Hall Concert Vol. 2 (London, 1974)
- Carmen McRae, Sessions, Live (Calliope, 1976)
- Red Nichols, Sessions, Live (Calliope, 1976)
- Ben Webster, Ben and the Boys (Jazz Archives, 1976)
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ а б Find a Grave — 1996.
- ↑ а б Southern E. Biographical Dictionary of Afro-American and African Musicians — Greenwood Publishing Group, 1982.
- ↑ Smith, Stuff 1909–1967. www.encyclopedia.com. Encyclopedia.com. Архів оригіналу за 28 березня 2022. Процитовано 28 березня 2022.
- ↑ Chasing the Sound of Stuff Smith. Strings Magazine (амер.). 16 травня 2018. Архів оригіналу за 2 березня 2022. Процитовано 28 березня 2022.
- ↑ Stuff Smith Bio. www.nationalfiddlerhalloffame.org. Архів оригіналу за 16 вересня 2019. Процитовано 28 березня 2022. [Архівовано 2019-09-16 у Wayback Machine.]
- ↑ Carnival of Swing: Uncovering an Historic Jazz Concert at Randall's Island Stadium, 1938. The New York Public Library (англ.). Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 28 березня 2022.
- ↑ Rohter, Larry (16 серпня 2010). Museum Acquires Storied Trove of Performances by Jazz Greats. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 28 березня 2022. Процитовано 28 березня 2022.
- ↑ Internet Archive; Stuff Smith; Mitchell Parish; Martha Tilton (1937-12), It's Wonderful (Es Maravilloso) (English) , Victor, процитовано 28 березня 2022
- ↑ STUFF SMITH DIES; JAZZ VIOLINIST, 58; Bandleader and Songwriter 'Broke Traditional Rules'. The New York Times (амер.). 2 жовтня 1967. ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 28 березня 2022. Процитовано 28 березня 2022.
- ↑ A Great Day in Harlem: behind Art Kane's classic 1958 jazz photograph. The Guardian (брит.). 17 грудня 2018. ISSN 0261-3077. Архів оригіналу за 28 березня 2022. Процитовано 28 березня 2022.