Координати: 31°37′0.0012000999986756″ пн. ш. 46°9′9.9994884092303e-08″ сх. д. / 31.61667° пн. ш. 46.1500000000278° сх. д. / 31.61667; 46.1500000000278

Стела шулік

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Стела шулік
Стела шулік (реконструкція)
Стела шулік (реконструкція)
Стела шулік (реконструкція)
31°37′0.0012000999986756″ пн. ш. 46°9′9.9994884092303e-08″ сх. д. / 31.61667° пн. ш. 46.1500000000278° сх. д. / 31.61667; 46.1500000000278
КраїнаШумер
РозташуванняЛувр, Париж
Типскульптура[d] і стела
ВисотаВисота: 1,8 м.; Ширина: 1,3 м.; Товщина: 0,11 м. м
Матеріалвапняк
СтильМистецтво давньої Передньої Азії
Дата заснування2460-ті до н. е.

Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Стела шулік (Стела царя Еанатума) — умовна назва переможної стели з вапняку з рельєфними зображеннями в кілька ярусів і написом. Є одним з найдавніших творів шумерів. Споруджена при Еаннатумі в XXV ст. до н. е. після розгрому ним Зузу — царя Опіса, і Уша — правителя міста Умми. Стела отримала свою назву від однієї зі сцен, яка зображує голови та кінцівки ворожих солдатів, які забирають голодні шуліки.

Відкриття

[ред. | ред. код]

Стела знаходиться в зруйнованому стані. Перші три фрагменти були знайдені в ході розкопок на початку 1880-их під керівництвом французького археолога Ернеста де Сарзека в урочищі Тело (колишнє шумерське місто Гірсу), розташованому на північ від Басри, в межиріччі Тигру та Євфрату. Інші три фрагменти були відкриті під час розкопок 1888-1889-их років. Сьомий фрагмент, який вважається частиною Стели Шулік, був куплений Британським музеєм в антикварному магазині в 1898-му році. Британський музей два рази відкидав пропозицію Лувру передати сьомий фрагмент і лише в 1932-му році задовольнив це прохання. Тепер всі сім частин зберігаються в Луврі.

Стела мала вигляд монумента з вапняку з заокругленим верхом і рельєфами з обох сторін. Розміри: висота — 180 см; ширина — 130 см; товщина — 11 см.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]