Стеллецький Борис Семенович

Борис Семенович Стеллецький
Борис Семенович Стеллецький;
Полковник; Генерал-хорунжий
	Борис Стеллецький
Загальна інформація
Народження	23 серпня 1872; Берестя
Смерть	25 лютого 1939 (66 років); Белград
Alma Mater	Одеське військове училище
Військова служба
Приналежність	Гетьманат
Командування
	начальник штабу Армія Української Держави
Нагороди та відзнаки

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Стеллецький (значення).

Стеллецький Борис (*23 серпня 1872, Берестя — †25 лютого 1939, Белград) — начальник Штабу Гетьмана України Павла Скоропадського. Також редактор, військовий історик. Генерал-хорунжий.

Походив зі старовинного козацього роду. Син генерала російської армії. Брат художника-модерниста Дмитра Стеллецького. Мав трьох синів. Православний.

Кар'єра в російський армії

Закінчив Варшавську гімназію, Одеське піхотне юнкерське училище (1894), Миколаївську академію Генерального штабу (1920). Проходив службу на посадах командира роти 4-го полку Варшавської фортеці, старшого ад'ютанта штабу Донської кінної дивізії, помічника старшого ад'ютанта офіцера для доручень штабу Київського військового округу, начальника стройового відділу Івангородської фортеці. 3 1907 — старший ад'ютант штабу Київського військового округу, підполковник.

З 1909 по 1911 роки був редактором часопису київського відділу Російського військово-історичного товариства «Военно-исторический вестникъ» (Київ). Автор статей: «Польско-казацкая война с Турцией 1621 г.», «Замок в Клевани», «Родословная владетельных князей дома Рюрика».

У роки Першої світової війни (1914–1918) — начальник військових сполучень Дунайської армії Румунського фронту, полковник (1917).

На службі Українській державі

Генеральний хорунжий української служби. З 27 червня до 24 жовтня 1918 року — начальник штабу гетьмана Скоропадського. При ньому структуровано Власну адміністрацію гетьмана; гетьманська Квартира, Штаб отримали ретельніше деталізовані завдання і обов'язки. 3 серпня 1918 року ухвалено напрацьоване ним таємне Положення про головну квартиру гетьмана. Поряд із державним радником Олександром Палтовим, генеральним писарем Іваном Полтавцем, і особистим ад'ютантом Гнатом Зеленевським належав до осіб, які впливали на рішення гетьмана. Разом із Палтовим входив до проросійської групи, яка протистояла антиросійський групі Полтавця і Дорошенка. Для зміцнення своїх впливів запрошував на наради дружину гетьмана.

На еміграції

Після падіння Гетьманату в грудні 1918 р. емігрував до Югославії, де з ним жили троє дітей (доньки Тетяна і Ксенія та син Федір).

Помер у Белграді (Сербія) 25 лютого 1939 р. і був похований на белградському Новому цвинтарі (ділянка 80-А).

Джерела

Литвин М. Р., Науменко К. Є. Стелецький Борис Семенович [Архівовано 26 грудня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 844. — ISBN 978-966-00-1290-5.
Лариса Федорова. Стеллецький Борис Семенович — маловідомий діяч пам'яткоохоронного руху в Україні [Архівовано 10 червня 2015 у Wayback Machine.]
Гай-Нижник П. Власна канцелярія його світлості ясновельможного пана Гетьмана всієї України^{[недоступне посилання з липня 2019]}
Гай-Нижник П., Начальники особистого штабу гетьмана П.Скоропадського [Архівовано 22 грудня 2018 у Wayback Machine.]
Стеллецький Борис Семенович — картотека проекту «Російська армія в Першу світову війну» [Архівовано 10 червня 2015 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття про особу.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.