Стенберг Георгій Августович

Стенберг Георгій Августович
рос. Георгий Августович Стенберг
Народження	7 жовтня 1900(1900-10-07), 2 квітня 1900(1900-04-02), 20 березня 1900(1900-03-20) або 1900 Москва, Російська імперія
Смерть	15 жовтня 1933(1933-10-15)
	Москва, СРСР
Країна	СРСР  Швеція  Росія
Навчання	Російський державний художньо-промисловий університет імені Сергія Строганова
Діяльність	ілюстратор, графічний дизайнер, художник, дизайнер, скульптор, рисувальник
Роки творчості	1925
Брати, сестри	Стенберг Володимир Августович і Lidiya Stenbergd
Родичі	Carl Stenbergd
Роботи в колекції	Тейт, Музей сучасного мистецтва (Нью-Йорк), Художня галерея Олбрайт-Ноксd і Міський музей (Амстердам)
Стенберг Георгій Августович у Вікісховищі

Георгій Августович Стенберг (рос. Георгий Августович Стенберг; нар. 7 жовтня 1900, Москва — пом. 15 жовтня 1933, Москва) — російський радянський графік, сценограф, плакатист; член Об'єднання молодих художників (ОБМОХУ) у 1919—1923 роках. Брат художника Володимира Стенберга.

Біографія

Народився 7 жовтня 1900 року в місті Москві. У 1912—1917 роках навчався в Строгановському художньо-промисловому училищі на відділеннях карбування, розпису по емалі і фарфору, театрально-декораційного мистецтва у Володимира Єгорова, Павла Кузнєцова, Олександра Янова. У 1917—1920 роках продовжив навчання в перших державних вільних майстернях на відділенні монументального живопису, скульптури, архітектури, графіки у Георгія Якулова.

У 1921—1924 роках працював у Інституті художньої культури; у 1922—1931 роках виступав в якості художника-постановника в Камерному театрі Таїрова; з 1924 року — у «Радкіно», працював над кіноплакатами. У 1928—1933 роках спільно з братом головний художник-оформлювач Красної площі до святкових урочистостей; у 1928—1932 роках спільно з братом головний художник Дніпробуду; у 1928—1933 роках — головний художник Центрального парку культури та відпочинку імені М. Горького. У 1930—1933 роках викладав в Московському архітектурно-будівельному інституті, доцент кафедри рисунка і проєктування.

Загинув у Москві 15 жовтня 1933 року, розбився на мотоциклі.

Творчість

У 1918—1921 роках займався оформленням театральних вистав, святковим оформленням міста, оформленням виставок, робив афіші, квітоконструкціі, індустріальні моделі. У 1920 році виконував агітаційні плакати для фронту. У 1923 році брав участь в оформленні павільйонів Всеросійської сільськогосподарської і кустарно-промислової виставки в Москві.

Працюючи в «Радкіно» разом з братом створив біля 300 плакатів до радянських і зарубіжних кінофільмів. Свої роботи брати підписували «2-СТЕНБЕРГ-2». Серед робіт кіноплакати до фільмів:

Плакат до фільму «Арсенал».

• «Робін Гуд» (1925);
• «Прекрасна Нівернеза» (1925);
• «Карін-Інгмарова дочка» (1925);
• «Кумир публіки» (1925);
• «Провінціал» (1925);
• «Два претендента» (1925);
• «Дитя ринку» (1925);
• «Шоста частина світу» (1926, у співавторстві з Олександром Наумовим);
• «Процес про три мілліона» (1926);
• «Дівчина із провінції» (1926);
• «Катастрофа» (1926);
• «За законом» (1926, у співавторстві з Яковом Руклевським);
• «Кабінет воскових фігур» (1926);
• «Відрізані від світу» (1926);
• «Пригоди підкидька» (1926);
• «Чашка чаю» (1926);
• «Нініш» (1927);
• «Княжна Мері» (1927, у співавторстві з Яковом Руклевським);
• «Мілорд Мак Грю» (1927);
• «Крізь полум'я» (1927);
• «Хід конем» (1927);
• «Папашин синок» (1927);
• «Кафе Фанконі» (1927);
• «Спритні ділки» (1927);
• «Плітка» (1928);
• «Шлюб на парі» (1928);
• «Зло світу (нетерпимість)» (1928);
• «Поліцейський» (1928);
• «Олівець Мосполіграф» (1928);
• «Проданий апетит» (1928);
• «Одинадцятий» (1928);
• «Цемент» (1928);
• «Спортивна лихорадка» (1928);
• «Джиммі Хіггінс» (1929);
• «Привід, який не повертається» (1929);
• «Людина з кіноапаратом» (1929).

Разом з братом втілював в графіку проєкти таких архітекторів, як брати Весніни, Микола Ладовський, Микола Коллі і Аркадій Мордвинов.

Брати разом виставлялися в колі художників-авангардистів з 1919 року; брали участь у:

• Першій Російської виставці в Берліні у 1922 році;
• Всесвітній виставці в Парижі у 1925 році;
• Першій всесоюзній виставці плаката «Плакат на службі п'ятирічки», яка відкрилася навесні 1932 року в Москві в приміщенні Третьяковської галереї;
• Виставці «Художники РРФСР за 15 років. 1917—1932», яка пройшла в Ленінграді і Москві у 1932—1933 роках.

Відзнаки

• Срібна медаль на Міжнародній виставці декоративних мистецтв у Парижі по розділу театрально-декораційного мистецтва (1925);
• Перша премія на конкурсі святкового оформлення Красної площі у Москві (1928);
• Премія на конкурсі проєктів Будинку Рад (початок 1930-х).

Література

• Андрейканіч А. І. «Антологія українського плаката першої третини ХХ століття». — Косів: Видавничий дім «Довбуш», 2012. — 120 с.; сторінка 99. [Архівовано 8 жовтня 2020 у Wayback Machine.] ISBN 966-5467-23-4.