Перейти до вмісту

Стенятин (Польща)

Координати: 50°31′00″ пн. ш. 23°47′00″ сх. д. / 50.5167° пн. ш. 23.7833° сх. д. / 50.5167; 23.7833
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Село
Стенятин
пол. Steniatyn


Координати 50°31′00″ пн. ш. 23°47′00″ сх. д. / 50.5167° пн. ш. 23.7833° сх. д. / 50.5167; 23.7833

Країна Польща
Воєводство Люблінське воєводство
Повіт Томашівський повіт
Гміна Лащів
Населення 222 особи (2011[1])
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код (+48) 84
Поштовий індекс 22-650
Автомобільний код LTM
SIMC 0894090
GeoNames 758188
OSM ↑3108438 ·R (Гміна Лащів)
Стенятин. Карта розташування: Польща
Стенятин
Стенятин
Стенятин (Польща)
Стенятин. Карта розташування: Люблінське воєводство
Стенятин
Стенятин
Стенятин (Люблінське воєводство)
Мапа
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Стенятин.

Стенятин[2][3] (пол. Steniatyn) — село в Польщі, у гміні Лащів Томашівського повіту Люблінського воєводства. Населення — 222 особи (2011[1]).

Історія

[ред. | ред. код]

1749 року вперше згадується унійна церква в селі[2].

За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у селі здебільшого проживали греко-католики, усе населення розмовляло українською мовою[4].

20 квітня 1938 року польська адміністрація в рамках великої акції руйнування українських храмів на Холмщині і Підляшші знищила місцеву православну церкву[2].

За німецької окупації 1939—1944 років у селі діяла українська школа[5]. У 1943 році в селі проживало 611 українців і 64 поляки; на однойменній сусідній колонії — 255 поляків і 44 українці[3]. У 1942—1944 роках польські шовіністи вбили в селі 53 українців[6].

У 1975—1998 роках село належало до Замойського воєводства.

Населення

[ред. | ред. код]

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][7]:

Загалом Допрацездатний
вік 		Працездатний
вік 		Постпрацездатний
вік
Чоловіки 112 22 75 15
Жінки 110 30 53 27
Разом 222 52 128 42

Особистості

[ред. | ред. код]

Народилися

[ред. | ред. код]
  • Петро Гвоздяк (нар. 1936) — український мікробіолог[8].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. ↑ а б в Крип'якевич І., Крип'якевич Р. Матеріали до історії церков Холмщини і Підляшшя // Холмщина і Підляшшя : іст.-етногр. дослідж. — Київ : Родовід, 1997. — С. 149.
  3. ↑ а б Богдан Гук. Steniatyn. apokryfruski.org. APOKRYF RUSKI. Архів оригіналу за 9 жовтня 2020. (пол.)
  4. ↑ Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій Край / собран. П. П. Чубинскимъ. — С.-Петербургъ, 1872. — Т. 7: Евреи. Поляки. Племена немалорусскаго происхожденія. Малоруссы (статистика, сельскій бытъ, языкъ). — С. 367. (рос. дореф.)
  5. ↑ Макар Ю., Горний М., Макар В., Салюк А. Від депортації до депортації. Суспільно-політичне життя холмсько-підляських українців (1915—1947). Дослідження. Спогади. Документи: У трьох томах. — Чернівці : Букрек, 2011. — Т. 1. Дослідження. — С. 418.
  6. ↑ Карта вбивств українців польськими партизанськими відділами на Холмщині (1942–1944 роки). Наше слово. 2 жовтня 2014. Процитовано 27 грудня 2022.
  7. ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
  8. ↑ Мацибура Г. С. Гвоздяк Петро Ілліч // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. — Т. 5 : Вод — Гн. — 728 с. — ISBN 966-02-3355-8.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Стенятин_(Польща)&oldid=38595922