Перейти до вмісту

Степаненко Василиса Іллівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Василиса Степаненко
Народилася19 листопада 1999(1999-11-19) (25 років)
Харків
ГромадянствоУкраїна Україна
Діяльністьжурналістка, продюсерка
Alma materХарківська державна академія культури
Нагороди
IMDbID 14246260

Василиса Іллівна Степаненко (нар. м. Харків) — українська журналістка, продюсерка, ведуча. Лавреатка Національної премії України імені Тараса Шевченка (2024), Пулітцерівської премії (2023).

У 2023 році увійшла до рейтингу «30 до 30: творці майбутнього» від «Форбс»[1].

Життєпис

[ред. | ред. код]

Василиса Степаненко народилася в Харкові[2].

Навчалася в Харківській державній академії культури (2021, бакалавр журналістики)[2]. Працювала в газеті «Kharkiv Post», продюсеркою та ведучою на телеканалі «Simon»[2][3][4]. Від січня 2022 року розпочала працювати з Associated Press[5].

Після повномасштабного російського вторгнення в Україну разом із фотожурналістом Євгеном Малолєткою та відеожурналістом Мстиславом Черновим поїхала в Маріуполь, де вони стали єдиними представниками медіа, які перебували в окупованому місті[6]. 8 травня 2023 року команда за цю роботу отримала Пулітцерівську премію[5][7][8].

10 березня 2024 року у Лос-Анджелесі Василиса Степаненко на сцені 96-й церемонії вручення премії Американської академії кінематографічних мистецтв і наук за заслуги в галузі кінематографа разом з командою, яка отримала кінопремію «Оскар» у категорії «Найкращий документальний повнометражний фільм»[9][10]. Над створенням документальної стрічки «20 днів у Маріуполі» також працювали Мстислав Чернов, Євген Малолєтка, Рейні Аронсон-Рат[en] та Мішель Мізнер.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ 30 до 30: творці майбутнього. Forbes. Процитовано 1 вересня 2023.
  2. ↑ а б в Evgeniy Maloletka, Vasilisa Stepanenko & Mstyslav Chernov. ICFJ. Процитовано 9 травня 2023.
  3. ↑ Vasilisa Stepanenko. Festival Internazionale del Giornalismo. Процитовано 9 травня 2023.
  4. ↑ Nicole Meir (6 травня 2023). Additions to AP’s Ukraine team. AP. Процитовано 9 травня 2023.
  5. ↑ а б в Анастасія Ізвощікова (8 травня 2023). Агенція Associated Press отримала Пулітцерівську премію за роботу Чернова, Малолєтки і Степаненко в Маріуполі. Суспільне Новини. Процитовано 9 травня 2023.
  6. ↑ Поліна Горлач (23 грудня 2022). Євген Малолєтка став фотографом року за версією The Guardian. Суспільне Культура. Процитовано 9 травня 2023.
  7. ↑ Маркіян Климковецький (8 травня 2023). Інформагентство AP отримало Пулітцерівську премію за роботу українських журналістів в Маріуполі. hromadske. Процитовано 9 травня 2023.
  8. ↑ Назарій Лазур https://24tv.ua/pulittserivska-premiya-otrimali-malolyetka-chernov-stepanenko_n2309670 (8 травня 2023). Показали перші тижні окупації Маріуполя: Малолєтка і Чернов отримали Пулітцерівську премію. 24 канал. Процитовано 9 травня 2023.
  9. ↑ Український фільм "20 днів у Маріуполі" виграв "Оскар" – DW – 11.03.2024. dw.com (укр.). Процитовано 11 березня 2024.
  10. ↑ Оскар для України. За що фільм про трагедію у Маріуполі отримав нагороду. BBC News Україна (укр.). 11 березня 2024. Процитовано 11 березня 2024.
  11. ↑ Указ Президента України від 5 березня 2024 року № 143/2024 «Про присудження Національної премії України імені Тараса Шевченка»
  12. ↑ Knight International Journalism Award Winners. International Center for Journalists. Процитовано 9 травня 2023.
  13. ↑ AP wins Polk award for coverage of Russia’s war on Ukraine. abcNews. 20 лютого 2023. Процитовано 9 травня 2023.
  14. ↑ Українці Мстислав Чернов і Василіса Степаненко стали переможцями премії Royal Television Society. Vogue. 6 березня 2023. Процитовано 9 травня 2023.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Степаненко_Василиса_Іллівна&oldid=42117124