Перейти до вмісту

Степовик Олександр Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Олександр Степовик
Олександр Васильович Степовик
 Сержант
Загальна інформація
Народження17 вересня 1972(1972-09-17)
с. Юрківка, Уманський район, Черкаська область, Україна
Смерть6 липня 2022(2022-07-06) (49 років)
біля м. Бахмут, Донецька область, Україна
(загинув у ході бойових дій)
Національністьукраїнець
Військова служба
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗСЗСУ Збройні сили
Рід військ Механізовані війська
Формування
Війни / битвиРосійсько-українська війна /
Битва за Донбас
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Олекса́ндр Васи́льович Степови́к (1972—2022) — сержант Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, який загинув під час російського вторгнення в Україну.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 17 вересня 1972 року в с. Юрківка (Звенигородський район, Черкаська область). Мешкав у м. Умань.

Був учасником бойових дій під час АТО на сході України.

Під час російського вторгнення в Україну в 2022 році був сержантом, оператором-навідником механізованої роти 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців. Загинув 6 липня 2022 року внаслідок бойових дій поблизу міста Бахмут Донецької області.[1][2]

Похований у місті Умані, Черкаська область.

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • орден «За мужність» III ступеня (2022) (посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.[3]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Поблизу Бахмута загинув сержант із Черкаської області. Вичерпно. 11 липня 2022. Процитовано 11 липня 2022.
  2. На війні загинув захисник із Черкащини. zmi.ck.ua. 11 липня 2022. Процитовано 11 липня 2022.
  3. Указ Президента України від 4 серпня 2022 року № 557/2022 «Про відзначення державними нагородами України »