Очікує на перевірку

Тарантюк Стефанія Львівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Стефанія Тарантюк)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Слуга Божа
Стефанія Тарантюк
Народилася18 листопада 1908(1908-11-18)
Фитьків, Надвірнянський повіт, Станиславівський округ, Королівство Галичини та Володимирії
Померла25 жовтня 1945(1945-10-25) (36 років)
Негівці,Войнилівський район, Станіславська область, УРСР
·Кульове поранення
ПохованняНадвірна новий цвинтар
ГромадянствоАвстро-Угорщина Австро-УгорщинаЗУНР ЗУНР УНРПольща Польща
НаціональністьУкраїнка
Батькоо. Лев Левицький (21.05.1863-18.02.1929)
МатиТеодора Макаревич
У шлюбі зо. Юліан Тарантюк (19.10.1901-19.12. 1984)
Діти

Мирослава (1930-2022) Любомира (1934-2013) Дарія (1932)

Богдан (1936-2014)

Стефанія Львівна Тарантюк (18 листопада 1906,Фитьків, Надвірнянський повіт,Станіславівський округ, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина25 жовтня 1945, Негівці, Войнилівський район, Станіславівська область, УРСР)— слуга Божа греко-католицької церкви.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народилася 18 листопада 1906 року в с. Фитьків на Надвірнянщині, в сім'ї греко-католицького священника о. Лева Левицького та Теодори Макаревич.[1]

7 листопада 1928 року вийшла заміж за о.Юліана Тарантюка. Починають спільне життя на парохії с. Лукавиця Нижня біля Стрия, де народила трьох доньок: Мирославу (1930-2022), Дарію (1932) та Любомиру (1934-2013). [1] У 1936 році о. Юліан отримує парохію в с. Негівці Войнилівського району Станиславівської області, де народився син Богдан (1936-2014)

25 жовтня 1945 року невідомий у формі радянського солдата смертельно поранив п. Стефанію. Куля, призначена о. Юліанові,забрала життя матері 4-х дітей. Невідомий утік, а поранена, стікаючи кров’ю, прожила ще 4 години.[2] Похована була в с. Негівцях, згодом перепохована у м.Надвірна на новому цвинтарі. Могила належить до пам'ятки історії та мистецтва Івано-Франківської області під номером 2083.

Беатифікаційний процес

[ред. | ред. код]

Від 2001 року триває беатифікаційний процес прилучення Стефанії Тарантюк до лику блаженних[3].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Особова справа Юліана Тарантюка 1924-1928рр. ЦДІАЛ (Центральний державний архів м. Львова) Ф. 201, о.16. Спр. 918.
  2. Біографії. www.missiopc.org.ua. Процитовано 12 липня 2022.
  3. Лабінська, К. «Маю моральну певність, що усі ці люди дійсно потерпіли за віру» // Risy. — 2010. — 23 вересня.