Войнилівський район
| Войнилівський район | |
|---|---|
| Основні дані | |
| Країна: |  СРСР, .svg){kind=small} УСРР
|
| Округа/Область: | Станіславська область |
| Утворений: | 17 січня 1940[1] |
| Ліквідований: | 30 грудня 1962 |
| Населені пункти та ради | |
| Районний центр: | Войнилів |
| Кількість сільських рад: | 31 |
| Районна влада | |
Войнилівський район — колишній район у складі Станіславської області УРСР. Центром району було селище Войнилів.
17 січня 1940 року Калуський повіт було розділено на три райони — Калуський, Новичанський та Войнилівський.
До Войнилівського району відійшли села ґмін Войнилів, Томашівці та Верхня. Утворена 31 сільська рада:
Першим секретарем райкому компартії призначили О. С. Бабенка, до того — другий секретар Софіївського райкому.[2]
Указом Президії Верховної Ради УРСР 23 жовтня 1940 р. з Войнилівського району вилучені сільські ради і передані:
- Бабин-Зарічна сільська рада — до Калуського району
- Болохівська сільська рада — до Долинського району.
У 1941 році головою виконавчого комітету Войнилівської районної ради депутатів трудящих Станіславської області був Семанишин Микола Олексійович.
У роки ІІ світової війни територія району була окупована німцями і увійшла до Крайсгауптманшафту Калуш. 30 липня 1944 року Радянські війська знову захопили територію району. Райком КПРС очолив Олексій Кожушко, райвиконком – Петро Беляй. Відділом НКВС керував Романов.[3]
Станом на 1 вересня 1946 року[4] площа району становила 300 км², кількість сільських рад — 28.
Указом Президії Верховної Ради УРСР 21 лютого 1950 року села Копанки, Мостище і Середній Бабин передані до Калуського району.
12 червня 1951 р. під приводом попереднього злиття колгоспів Войнилівський райвиконком рішенням № 320 ліквідував 6 сільрад (залишилось 17):
- Сільцівську і Павликівську з приєднанням до Войнилівської сільради;
- Кудлатівську з приєднанням до Слобідківської сільради;
- Мошківську з приєднанням до Сівко-Войнилівської сільради;
- Кулинківську з приєднанням до Зборівської сільради;
- Дубрівську з приєднанням до Довжівської сільради.
19 травня 1959 р. Войнилівський райвиконком ліквідував 6 сільрад:
- Перекосівську з приєднанням до Довговойнилівської сільради;
- Перевозецьку і Довпотівську з приєднанням до Слобідської сільради;
- Луцьку з приєднанням до Сівковойнилівської сільради;
- Дубовицьку і Довжівську з приєднанням до Середнянської сільради.
Залишилось 11 сільрад:
- Верхнянська
- Войнилівська
- Довговойнилівська
- Завадківська
- Зборівська
- Негівська
- Середнянська
- Сівка Войнилівська
- Слобідська
- Станьківська
- Томашівська.
9 березня 1960 р. Станіславський облвиконком ухвалив рішення про приєднання Довпотівської, Слобідської і Перевозецької сільрад до Войнилівської сільради.[5]
30 грудня 1962 р. ліквідовано 20 районів області, між якими і Войнилівський, територію якого приєднали до Калуського району.
На території району діяла районна організація ОУН, очолювана районним проводом ОУН, який підпорядковувався Калуському повітовому (з листопада 1944 р. — надрайонному) проводу ОУН, а з травня-червня 1948 р. — Журавненському надрайонному проводу ОУН.
В районі, як і на всій Галичині, населення підтримувало УПА і було тероризоване всіма репресивними органами СРСР. В центрі Войнилова в колишньому костьолі працювала катівня НКВС (рештки сотень жертв випадково розкопали в 1991 році)[6][7].
Влітку 1948 р. заарештовано 4-х голів сільрад за роботу на підпілля ОУН.[8]
За даними облуправління МГБ у 1949 р. в Войнилівському районі підпілля ОУН найактивнішим було в селах Верхнє, Збора, Завадка, Станькова і Сівка-Войнилівська.[9]
- Верхнянська сільська рада
- село Верхня
- Войнилівська сільська рада
- село Войнилів
- Гуменівська сільська рада
- село Гуменів
- Довговойнилівська сільська рада
- село Довгий Войнилів
- Довжківська сільська рада
- село Довжка
- Довпотівська сільська рада
- село Довпотів
- Дібровська сільська рада
- село Діброва
- Дубовицька сільська рада
- село Дубовиця
- хутір Землянка
- Завадківська сільська рада
- село Завадка
- село Степанівка
- Зборівська сільська рада
- село Збора
- Копанківська сільська рада
- село Копанки
- Кудлатівська сільська рада
- село Кудлатівка
- Кулинківська сільська рада
- село Кулинка
- Луцька сільська рада
- село Лука
- Мостищенська сільська рада
- село Мостище
- Мошковецька сільська рада
- село Мошківці
- Негівська сільська рада
- село Негівці
- хутір Пняки
- Павликівська сільська рада
- село Павликівка
- Перевозецька сільська рада
- село Перевозець
- Перекосівська сільська рада
- село Перекоси
- Середнянська сільська рада
- село Середня
- Середньобабинська сільська рада
- село Середній Бабин
- Сівко-Войнилівська сільська рада
- село Сівка-Войнилівська
- Сільцівська сільська рада
- село Сільце
- Слобідська сільська рада
- село Слобідка
- Станківська сільська рада
- село Станкова
- Томашівська сільська рада
- село Нові Томашівці
- село Старі Томашівці
- хутір Дубина
- хутір Сеглів
- Цвітівська сільська рада
- село Цвітова
- ↑ Хроніка за 17 січня 1940 року на сайті Інститут історії України НАН України. Архів оригіналу за 26 листопада 2016. Процитовано 25 листопада 2016.
- ↑ В. Сергійчук. Український здвиг. Том III: Прикарпаття. 1939–1955. — с. 54. Архів оригіналу за 4 жовтня 2018. Процитовано 8 жовтня 2018.
- ↑ Богдан Яневич. Жертви радянського тоталітарного режиму у Войнилові.// Калуські історичні студії. — Івано-Франківськ:Фоліант, 2018. — Т. 2. — С. 93-94. — ISBN 978-617-7496-35-8.
- ↑ а б УРСР: Адм.-тер. поділ (на 01.09.1946), 1947, с. 496, 501–502.
- ↑ Редько А.Г. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 29 жовтня 2013. Процитовано 22 серпня 2019.
- ↑ Убивства у Войнилові «тягнуть» на кримінальну справу. Архів оригіналу за 27 березня 2016. Процитовано 20 червня 2016.
- ↑ У Войнилові вчинено злочин проти людськості. Архів оригіналу за 27 березня 2016. Процитовано 20 червня 2016.
- ↑ Реабілітовані історією. ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА ОБЛАСТЬ. Книга перша. — Івано-Франківськ: Місто НВ, 2004. — С. 40. — ISBN 966-8090-63-2 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 1 жовтня 2020. Процитовано 4 грудня 2019.
- ↑ Реабілітовані історією. ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА ОБЛАСТЬ. Книга перша. — Івано-Франківськ: Місто НВ, 2004. — С. 43. — ISBN 966-8090-63-2 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 1 жовтня 2020. Процитовано 4 грудня 2019.
- Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — 1064 с.