Стефані Даніель Рот
| Стефані Даніель Рот | |
|---|---|
.jpg) | |
| Народилася | 1970 |
| Країна |  Франція Швейцарія |
| Діяльність | еколог, активістка |
| Нагороди | |
Стефані Даніель Рот (нар. 1970) — франко-швейцарська екоактивістка, яка займається проблемами охорони довкілля, спадщини та соціальних питань, зосереджена на видобутку корисних копалин і сільському господарстві.
Народилася в 1970 році і має французьке та швейцарське громадянство. Здобувши ступінь магістра IR в Кембриджі, Рот стала науковою помічницею Едварда Голдсміта, еколога та засновника журналу The Ecologist. Рот сформувалась як творчиня, зокрема, і під його впливом.
У 1999 році стала редакторкою The Ecologist, яким тоді керував Зак Голдсміт. Працюючи там, Рот спеціалізувалася на кампаніях та громадських рухах, регулярно створюючи статті з широкого кола питань.
У 2002 році, щоб стати волонтеркою у низових групах, які працюють проти руйнівного розвитку подій, Рот переїхала до Румунії. Спершу з неурядовою організацією Сігішоара Дурабіла Рот співпрацювала над зупинкою створення тематичного парку Дракула, запланованого в зоні природного заповідника в безпосередній близькості від міста Сігішоара, що охороняється ЮНЕСКО.
У травні 2002 року, після того, як тематичний парк було зупинено, переїхала до комуни Рошія-Монтане, щоб допомогти розробити кампанію проти найбільшого в Європі відкритого золотого рудника, запроєктованого Rosia Montana Gold Corporation. Ця кампанія, яку Рот координувала у 2002—2010 роках, відома як рух «Врятуй Рошію-Монтане», зосереджувалась навколо місцевої опозиції. За цю роботу у 2005 році Стефані Рот отримала екологічну премію Голдмана.[1][2][3]
У 2008 році Рот ініціювала платформу румунських неурядових організацій із заборони використання ціаніду у видобутку корисних копалин. Кампанія перекинулася на Угорщину і домоглася заборони видобутку на основі ціаніду на 10-ту річницю аварії на основі ціаніду в Бая-Маре. Це прецедентне голосування призвело до формування неформальної платформи, що складається з неурядових організацій ЦСЄ та СНД, які борються за заборону видобутку на основі ціаніду в усьому Євросоюзі. У травні 2010 року Європейський парламент переважною більшістю голосів проголосував за таку заборону. Але до цього[якого?] дня Європейська комісія з навколишнього середовища відмовляється діяти, посилаючись на безробіття, яке така заборона може викликати.
У 2011 році Рот ініціювала кампанію, щоб зробити Рошія-Монтане об'єктом Світової спадщини ЮНЕСКО. Протягом багатьох років Рот брала участь у роботі кількох видобувних та пов'язаних з ними кампаній та оцінок у регіоні ЦСЄ та за його межами.
Зараз Стефані Рот живе в Берліні, де розробляла кампанії для ARC2020[4] (європейської платформи, що працює над питаннями харчування та сільського господарства та реформою CAP).
З 2014 року Рот працює координаторкою кампанії самоорганізованої європейської громадянської ініціативи «Stop TTIP», яка бореться проти трансатлантичних угод про вільну торгівлю ТТІП та CETA.[5] Рот донині працює для програми кампанії «Врятувати Рошію-Монтане!».[6]
- ↑ Michelle Nijhuis: Mine Sweeper. Former journalist Stephanie Roth is battling against a gold mine in Romania. Grist 21 April 2005 (Retrieved on November 10, 2007)
- ↑ Diary September 2005. Vivid.ro. 15 січня 2004. Архів оригіналу за 4 травня 2015. Процитовано 20 вересня 2015. [Архівовано 2015-05-04 у Wayback Machine.]
- ↑ 2005 Goldman Environmental Prize Ceremony: acceptance speech Stephanie Roth. YouTube. 11 грудня 2013. Архів оригіналу за 16 квітня 2021. Процитовано 20 вересня 2015.
- ↑ Home. Goodfoodgoodfarming.eu. 27 травня 2013. Процитовано 20 вересня 2015.
- ↑ Home - Stop TTIP Stop TTIP. Stop-ttip.org. 20 червня 2014. Архів оригіналу за 18 лютого 2019. Процитовано 20 вересня 2015.
- ↑ Einer für alle und alle für Rosia Montana (PDF). Robinwood.de. Архів оригіналу (PDF) за 24 вересня 2015. Процитовано 20 вересня 2015. [Архівовано 2015-09-24 у Wayback Machine.]