Перейти до вмісту

Стефан Аскенасе

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Стефан Аскенасе
Ім'я при народженніmultiple Stefan Askenazy Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився10 липня 1896(1896-07-10)[1][2][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Львів, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер18 жовтня 1985(1985-10-18)[1][2][…] (89 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Бонн, ФРН Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Бельгія
 Польська Республіка Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьпіаніст, музикознавець, музичний педагог, викладач університету Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materЛьвівська національна музична академія імені Миколи Лисенка Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовпольська Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладКоролівська консерваторія в Брюсселі Редагувати інформацію у Вікіданих
Жанркласична музика Редагувати інформацію у Вікіданих

Стефан Аскенасе (нар. 10 липня 1896, Львів — 18 жовтня 1985 Бонн) — польсько-бельгійський піаніст і педагог єврейського походження.

Біографія

[ред. | ред. код]
Листівка, написана від руки Стефан Аскенасе

Стефан Аскенасе був родом зі Львова. Освіту здобув у Гімназії ім. Франца Йосифа у Львові[4]. Він почав вчитися грі на фортепіано зі своєю матір'ю, піаністкою (ученицею Кароля Мікулі, який сам був учнем Шопена). Потім навчався у Ксавері Захар'ясевича (учня Франца Моцарта і Кароля Мікулі) та у Теодора Поллака. У 1913 році Аскенасе поїхав до Відня, щоб продовжити навчання у Віденській музичній консерваторії у Еміля фон Зауера, учня Ліста. Він дебютував у 1919 році у Відні, а потім у 1920 році у Варшавській філармонії, виконавши фортепіанний концерт Шумана ля мінор, концерт Брамса сі-бемоль мажор і концерт Шопена фа мінор. Концерти закінчувалися бурхливими оваціями. Він виступав у країнах по всьому світу. У 1930-х роках читав лекції в музичних консерваторіях Роттердама та Брюсселя (1954—1961).

У 1950 році отримав бельгійське громадянство. У 1950-1960-х роках він записав кілька альбомів Шопена для Deutsche Grammophon. Стефан був членом журі 5-го конкурсу імені Шопена в 1955 році та 6-го конкурсу в 1960 році. До старості давав концерти, і відсвяткував своє 85-річчя з концертами по всій Європі. Його цінували за видатні інтерпретації Скарлатті, Баха, Бетховена, Шопена, Йоганнеса Брамса, Шуберта, Шумана та Альбеніса[5].

Серед його учнів Марта Аргеріх, Анджей Чайковський та Міцуко Учіда.

Протягом багатьох років Аскенасе жив у Брюсселі, наприкінці 1960-х оселився в Західній Німеччині, неподалік Бонна в містечку Роландсек, живучи у будівлі вокзалу, призначеної для знесення[4].

Виноски

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #129981877 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ а б в SNAC — 2010.
  4. ↑ а б Wiadomości o lwowianach, Lwowie i Małopolsce Wschodniej. Biuletyn. Koło Lwowian w Londynie. Nr 2 (17): 66. Grudzień 1969. {{cite journal}}: |volume= має зайвий текст (довідка)
  5. ↑ Stefan Askenase – biography. Biblioteka Narodowa (англ.).
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Стефан_Аскенасе