Перейти до вмісту

Стефан Пйотровський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Стефан Пйотровський
пол. Stefan Piotrowski
Народився11 квітня 1910(1910-04-11)
Краків, Королівство Галичини та Володимирії, Цислейтанія, Австро-Угорщина
Помер17 січня 1985(1985-01-17) (74 роки)
Варшава, Польська Народна Республіка
Країна Республіка Польща
Діяльністьастроном
Alma materЯгеллонський університет
Галузьастрофізика
ЗакладЯгеллонський університет
ЧленствоПольська академія наук[1]
Польське астрономічне товариство
Нагороди
орден Прапор Праці 2 ступеня Командорський хрест ордена Відродження Польщі

Стефан Пйотровський (1910—1985) — польський астроном, найбільш відомий дослідженнями подвійних зір. Декан факультету математики, фізики та хімії Варшавського університету, засновник і редактор журналу «Прогрес астрономії», президент Польського астрономічного товариства (1956—1959), член Польської академії наук (від 1962).

Біографія

[ред. | ред. код]

Навчання

[ред. | ред. код]

Народився 11 квітня 1910 року в Кракові. Навчався в Ягеллонському університеті, де в 1932 році отримав ступінь магістра з математики, а через два роки — з астрономії. У березні 1933 року він почав наукову роботу з визначення мінімумів яскравості затемнюваних зір в обсерваторії в Кракові, а в 1938 році ця тема завершилася його дисертацією доктора філософії. Воєнний період провів поза Краковом, у родинному маєтку Зменниця, але після війни продовжив наукову роботу, спочатку в Кракові (включаючи однорічне стажування в Гарвардському університеті в США), а потім з 1952 року у Варшаві.

Діяльність

[ред. | ред. код]

Після переїзду до Варшави Пйтровський зайнявся організаційною діяльністю, зібравши навколо себе групу молодих знавців астрономії. У 1955 році він ініціював створення відділу астрономії Польської академії наук, у 1953 році заснував щоквартальний журнал Postępy Astronomii і багато років його редагував. У своїй дидактичній роботі в Астрономічній обсерваторії Варшавського університету[2] він наголошував на необхідності проведення досліджень світового рівня та міжнародній співпраці. Його учнями були Богдан Пачинський і багато інших відомих польських астрономів. Обіймав ряд посад, в тому числі був деканом факультету математики, фізики та хімії Варшавського університету, багато років очолював відділ астрономії Польської академії наук (1965—1973). У 1956—1959 був президентом Польського астрономічного товариства[3]. Він сприяв космічним дослідженням у Польщі, з його ініціативи було створено Комітет дослідження та мирного використання космічного простору Польської академії наук. У червні 1968 року він увійшов до складу Підготовчого комітету зі святкування 500-річчя від дня народження Миколи Коперника[4].

Дослідження

[ред. | ред. код]

Пйотровський був визнаним фахівцем у визначенні орбіт затемнюваних зір і в теорії перенесення випромінювання в атмосферах зір. Провів дуже точні візуальні спостереження змінних зір — з точністю до 0,04 зоряної величини[5]. Він також займався низкою інших проблем, таких як анізотропія частинок міжзоряного пилу та проблема передачі маси з однієї зорі на іншу в подвійних зоряних системах. Він був піонером у вивченні зіткнень астероїдів. На знак визнання його заслуг у дослідницькій та організаційній роботі в 1962 році він став членом Польської академії наук.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. http://czlonkowie.pan.pl/czlonkowie/sites/WynikiWyszukiwania.html?s=PIOTROWSKI,%20Stefan%20
  2. 1–2, Józef Smak; Andrzej Sołtan, "Stefan Piotrowski 1910–1985" 
  3. Historia władz PTA, pta.edu.pl [dostęp 2021-10-20].
  4. «Urania», miesięcznik Polskiego Towarzystwa Miłośników Astronomii, nr 3, marzec 1969, str. 85
  5. [1], Jerzy Kreiner; Henryk Brancewicz; Jerzy Michalski, "Dyskusja po referacie T. Zbigniewa Dworaka „Kraków – centrum obserwacji gwiazd zaćmieniowych”" 

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Kto jest kim w Polsce 1984 (вид. 1). Warszawa: Wydawnictwo Interpress. 1984. с. 753. ISBN 8322320736.
  • Sylwetka Profesora Piotrowskiego (PDF).