Стефен Мучокі
Стефен Мучокі | |
---|---|
Загальна інформація | |
Громадянство | Кенія |
Народження | 23 грудня 1956 (67 років) |
Проживання | Копенгаген |
Вагова категорія | перша найлегша |
Зріст | 5′3″ (160 см) |
Професіональна кар'єра | |
Перший бій | 11 жовтня 1979 |
Останній бій | 7 лютого 1988 |
Боїв | 19 |
Перемог | 14 |
Перемог нокаутом | 3 |
Поразок | 4 |
Нічиїх | 1 |
Аматорська кар'єра | |
Боїв | 200 |
Перемог | 197 |
Поразок | 3 |
Спортивні медалі | |||
---|---|---|---|
Бокс | |||
Чемпіонат світу | |||
Золото | 1978 Белград | до 48 кг | |
Срібло | 1974 Гавана | до 48 кг | |
Ігри Співдружності | |||
Золото | 1974 Крайстчерч | до 48 кг | |
Золото | 1978 Едмонтон | до 48 кг | |
Всеафриканські ігри | |||
Срібло | Алжир 1978 | до 48 кг |
Стефен «Стів» Мучокі (англ. Stephen "Steve" Muchoki; 23 грудня 1956) — кенійський боксер. Чемпіон світу (1978) та срібний призер чемпіонату світу з боксу серед любителів (1974) у ваговій категорії до 48 кг.
Народився 23 грудня 1956 року.
На першому чемпіонаті світу з боксу у 1974 році в Гавані здобув срібну медаль, поступившись у фінальному двобої кубінцю Хорхе Ернандесу.
За 4 роки, на II Чемпіонаті світу з боксу у 1978 році в Белграді з рахунком 4:1 переміг у фіналі того ж таки Хорхе Ернандеса й став чемпіоном світу у ваговій категорії до 48 кг[1].
У 1976 році у складі делегації Кенії прибув у Монреаль для участі в літніх Олімпійських іграх, проте на ринг так і не вийшов через бойкот змагань африканськими країнами.
Двічі, у 1974 в Крайстчерчі та у 1978 в Едмонтоні ставав чемпіоном Ігор Співдружності.
1978 року, поступившись у фіналі Френсісу Мусанкабала (Замбія), зайняв друге місце на Всеафриканських іграх.
У 1979 році емігрував до Данії, де виступав на професійному ринзі. Провів 19 поєдинків, з яких у 14 отримав перемогу, 4 поразки та 1 нічия.
Мешкає у Копенгагені, Данія.
11 жовтня 1979 року дебютував на професійному ринзі. Після 6 переможних боїв у жовтні 1980 року виборов титул чемпіона Британської Співдружності, перемігши Рея Аму.
У 1982 році змагався за титут чемпіона світу за версією WBA, проте у 13 раунді технічним нокаутом поступився аргентинцеві Сантосу Ласіару.
2 жовтня 1983 року у поєдинку за звання чемпіона Африканського боксерського союзу (ABU) за очками переміг Флайвела Боту.
7 лютого 1988 року провів останній свій бій, поступившись Флайвелу Боті у поєдинку за вакантний титул чемпіона Центрально-Східної Африканської професійної боксерської федерації.
До літніх Олімпійських ігор 1976 року в Монреалі пошта Кенії випустила набір поштових марок із зображеннями спортсменів. На маркі, присвяченій боксу, номіналом у 2 шилінги, зображений портрет Стефена Мучокі[2].
- ↑ Федерація боксу Росії(рос.)
- ↑ Олімпійська філателія(рос.)
- Fighter Elvis Promotion(рос.)
- Стефен Мучокі на «BoxRec»(англ.)
- Народились 23 грудня
- Народились 1956
- Чемпіони світу з боксу серед любителів
- Кенійські боксери
- Боксери першої найлегшої ваги
- Боксери на літніх Олімпійських іграх 1976
- Чемпіони Ігор Співдружності з боксу
- Люди на марках
- Срібні призери чемпіонатів світу з боксу
- Боксери на Іграх Співдружності 1978
- Боксери на Іграх Британської Співдружності 1974
- Призери Африканських ігор з боксу
- Кенійські срібні призери Африканських ігор
- Кенійські чемпіони Ігор Співдружності
- Кенійські чемпіони світу