Стець Юлія Ярославівна
 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Повне ім'я | Стець Юлія Ярославівна | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Народження | 31 березня 1991 (33 роки) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Громадянство |  Україна
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Позиція | Нападниця | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Інформація про клуб | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Поточний клуб | «Ладомир» (Володимир)
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Номер | 77 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Юнацькі клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| 2003—2006 | «Южанка» (Херсон)
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Юлія Ярославівна Стець (нар. 31 березня 1991) — українська футболістка та футзалістка, нападниця команди «Ладомир».
На поле у складі професійної команди Юля Стець вперше вийшла у віці 11 років[2]. Незабаром її перевели у старшу групу. Грала у херсонській «Южанці», яку тоді тренували брати Володимир та Олексій Борщенки.
Коли дівчині виповнилося 16 років їй запропонували грати за новостворену команду «Ятрань» з Умані, яка у тому сезоні збиралася дебютувати у чемпіонаті України. Автором першого голу команди в офіційних матчах стала саме Юлія Стець. Вона забила єдиний та переможний м'яч у матчі проти «Доннечанки-ЦПОР», який проходив у Донецьку[3]. Загалом у складі команди «Ятрань» Стець провела чотири роки.
У 2012 році у кар'єрі гравчині розпочався період виступів за білоруські команди. Юлію Стець покликали у клуб «Університет» з Вітебську. Через рік українська гравчиня перейшла до мінської «Зорці БДУ», а ще через рік пограла у «Бобручанці». За цей час Стець отримала багато травм. Коли повернулась до України рік взагалі не грала у футбол.
У 2016 році Юлії Стець запропонували долучитися до команди «Восход», яка виступала на той момент у першій лізі. У складі «Восходу» Стець виграла золоті медалі у сезоні 2017/18 років та разом з командою здобула право виступати у вищій лізі. Юлія Стець відіграла за «Восход» чотири роки. За чей час вона двічі ставала бронзовим призером вищої ліги у сезонах 2018/19 та 2019/20 років та грала у фіналі кубка країни у сезоні 2018/19.
У 2020 році Стець покликали виступати у Вірменії. У тамтешній команді «Хайяса» Юлія відіграла один сезон, за результатами якого стала чемпіонкою місцевої вищої ліги та вперше прийняла участь у Лізі чемпіонів УЄФА.
Після повернення до України ще чотири місяці пограла у складі «Восходу». Після повномаштабного російського вторгнення деякий час провела у окупації.
У 2022 році долучилась до команди «Ладомир»[4].
Вища ліга Вірменії
Чемпіон (1): 2020/21
Вища ліга Білорусі
Срібний призер (1): 2014
Вища ліга України
- Перша ліга України
- Чемпіон (1): 2017/18
- Кубок Білорусі
Фіналіст (1): 2014
- Кубок України
- Фіналіст (1): 2018/19
- ↑ Soccerdonna — 2010.
- ↑ Історія життя футболістки з Херсону Юлії Стець
- ↑ Представляємо суперника: «Ятрань-Берестівець» [Архівовано 12 січня 2021 Дебютна гра відбулась у Донецьку проти місцевої "Доннечанки-ЦПОР", яку з мінімальною перевагою виграли гості з Уманщини (1:0). Єдиний гол в матчі та перший за команду забила Юлія Стець у Wayback Machine.]
- ↑ З Херсона у «Ладомир»: повернення у гру Юлії Стець
- Юлія Стець: Кар'єра, Ліга Чемпіонів, Ладомир і виклики Війни (YouTube канал ФК ЛАДОМИР)
- Статистика виступів в Україні на офіційному сайті УАФ
- Профіль гравця на сайті womensfootball.com.ua
- Профіль гравця на сайті «Жіночий футбол України»