Перейти до вмісту

Стомма Здислав Францевич

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Стомма Здислав Францевич
Ім'я при народженнібіл. Здзіслаў Францавіч Стома
Народився4 (17) серпня 1907(1907-08-17)
Мінськ, тепер Білорусь Білорусь
Помер21 липня 1992(1992-07-21) (84 роки)
Мінськ, Білорусь Білорусь
ПохованняСхідне кладовище
Громадянство Російська імперіяСРСР СРСР
Діяльністьактор
ЗакладQ11822564?, Білоруський республіканський театр юного глядачаd і Національний академічний театр імені Янки Купали
Роки діяльності19291986
ПартіяКПРС
IMDbnm0831682
Нагороди та премії
Народний артист СРСР— 1968
Народний артист Білоруської РСР
Народний артист Білоруської РСР

CMNS: Стомма Здислав Францевич у Вікісховищі

Стомма Здислав Францевич (біл. Здзіслаў Францавіч Стома; 4 (17) серпня 1907(19070817) — 21 липня 1992) — білоруський радянський актор театру та кіно, народний артист СРСР і Білоруської РСР.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 4 (17) серпня 1907(19070817) року в Мінську.

Навчався у драматичній студії при Польському театрі БРСР (Мінськ). Після закінчення студії у 1929 році працював у цьому ж театрі. Згодом працював у Мінському театрі юного глядача, у Польському театрі Української РСР (Київ).

З 1940 року — актор Білоруського театру імені Янки Купали. Зіграв понад 500 ролей.

У 1949 році дебютував у кіно.

Обирався депутатом Верховної Ради Білоруської РСР 7-го скликання.

Помер 21 липня 1992 року. Похований на Східному цвинтарі у Мінську.

Нагороди і почесні звання

[ред. | ред. код]

Також нагороджений двома орденами та медалями СРСР.

Вибрані ролі у театрі

[ред. | ред. код]

Ролі у кіно

[ред. | ред. код]
  • 1949 — Костянтин Заслонов — Буравчик, зрадник;
  • 1955 — Зелені вогні — епізод;
  • 1956 — Миколка-паровоз — Степанов, інспектор школи;
  • 1958 — Червоне листя — Снитка, польський батрак;
  • 1958 — Годинник зупинився опівночі — Никонов;
  • 1960 — Перші випробування;
  • 1961 — Водив поїзда машиніст — епізод;
  • 1962 — Вулиця молодшого сина — Миронов, зрадник;
  • 1963 — Сорок хвилин до світанку — епізод;
  • 1967 — Пам'ятаймо цей день — епізод;
  • 1969 — Я, Франциск Скорина… — епізод;
  • 1970–1972 — Руїни стріляють (4-5 серії) — начальник поліції;
  • 1973 — Хліб пахне порохом — есер;
  • 1975 — Факт біографії — епізод;
  • 1976 — Час — московськийепізод;
  • 1976, 1978 — Час обрав нас — Володя, сусід Стратега;
  • 1978 — Узбіччя — епізод;
  • 1979 — Біла тінь;
  • 1980 — Атланти та каріатіди;
  • 1983 — Чорний замок Ольшанський — пан Панольчик, продавець тютюнової лавки;
  • 1984 — Дерева на асфальті — Стрижевський, колишній директор хлібокомбінату;
  • 1985 — Подвиг Одеси — епізод;
  • 1986 — Спробуй залишитись живим — дядько.


Посилання

[ред. | ред. код]