Перейти до вмісту

Страсбурзька угода (1675)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Страсбурзька угода від 27 серпня 1675 року є першою міжнародною угодою про заборону використання хімічної зброї. Договір був підписаний між Францією та Священною Римською імперією і був створений у відповідь на використання єпископом Мюнстера Крістофом Бернгардом фон Галеном отруєних куль та снарядів під час облоги Гронінгена(інші мови) (1672) в ході франко-голландської війни.[1] Використанню цієї зброї передував винахід Леонардо да Вінчі — снаряди, наповнені миш'яком і сіркою, якими можна було обстрілювати кораблі.[2]

Гаазька конвенція 1899 року також містила положення, яке забороняло використання снарядів, здатних поширювати задушливі або шкідливі гази.[3] Наступної великої угоди щодо хімічної зброї не відбулося до моменту підписання Женевського протоколу 1925 року. Сьогодні заборона на використання хімічної зброї відрізняється від використання отрути як методу ведення війни, і Міжнародний Комітет Червоного Хреста особливо відзначає, що вони існують незалежно один від одного.[4]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Rottman, Gordon L. (20 жовтня 2013). The Book of Gun Trivia: Essential Firepower Facts (англ.). Bloomsbury Publishing. ISBN 9781782006206.
  2. Coleman, K. (2005). A History of Chemical Warfare. New York: Palgrave Macmillan. с. 7. ISBN 9781403934598.
  3. Erlanger, Steven (6 вересня 2013). A Weapon Seen as Too Horrible, Even in War. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 23 серпня 2019.
  4. Casey-Maslen, Stuart (2014). The War Report: Armed Conflict in 2013. Oxford: Oxford University Press. с. 306. ISBN 9780198724681.

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]