Страшні слова, коли вони мовчать
«Страшні слова, коли вони мовчать» — вірш української поетеси Ліни Костенко[1].
За жанром належить до медитативної лірики[2].
Написаний у три строфи п'ятистопним ямбом. Використано трикратний анафоричний повтор на початку твору як стилістичний прийом градації.
Перша строфа твору є вихідною точкою роздуму. Друга строфа — розгортання теми, лірична аргументація. Третя строфа — підсумок.
Використані антитези (краса й потворність), оксюморон (слова — мовчать), епітети (страшні слова), метафори (хтось ними плакав, мучився, болів), повтори, алітерація.
Написаний 1977 року. Увійшов до збірки «Над берегами вічної ріки»[3].
- ↑ Ліна Костенко // Митець і суспільство
- ↑ Виразне читання медитативної лірики Ліни Костенко (на прикладі програмної поезії "Страшні слова, коли вони мовчать…) / Ю. Герасимов // Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія: Філологічна. — 2014. — Вип. 41. — С. 17—20.
- ↑ «Страшні слова, коли вони мовчать» (Ліна Костенко) / Р. Ярошенко, А. Буратевич // Українська мова й література в сучасній школі. — 2013. — № 2. — С. 6—11.
- Слово Ліни Костенко в Інтернеті [Архівовано 13 березня 2022 у Wayback Machine.] / С. Чемеркін // Культура слова. — 2010. — Вип. 73. — С. 69—72.
- Про творчість («Страшні слова, коли вони мовчать…») [Архівовано 9 травня 2021 у Wayback Machine.] // Ураїнська література (рівень стандарту): підруч.для 11 класу закл. загал. серед. освіти /О. І. Борзенко, О. В. Лобусова. — Харків: Вид-во «Ранок», 2019. — С. 174—175
.jpg)
|
Це незавершена стаття про поезію. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |