Перейти до вмісту

Стрижак Володимир Степанович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Володимир Степанович Стрижак
Народження12 грудня 1911(1911-12-12)
Нововоронцовка
Смерть30 грудня 1983(1983-12-30) (72 роки)
станиця Висєлки
ПохованняВисєлки
КраїнаСРСР СРСР
ПриналежністьПрапор Радянської армії Радянська армія
Рід військ артилерія
Роки служби19331935, 19411946
ПартіяВКП(б)
Звання Капітан
Війни / битвиНімецько-радянська війна
Битва за Дніпро
Нагороди
Герой Радянського Союзу (№ 1913)
Орден Леніна Орден Жовтневої Революції Орден Червоного Прапора Орден Вітчизняної війни I ступеня
Орден Вітчизняної війни II ступеня Орден Червоної Зірки

Володимир Степанович Стрижак (12 грудня 1911(19111212) — 30 грудня 1983) — радянський офіцер-артилерист, Герой Радянського Союзу (1943), учасник німецько-радянської війни.

Біографічні відомості

[ред. | ред. код]

Народився 29 листопада 1911 в селі Нововоронцовка (нині селище міського типу в Херсонській області України) у селянській родині. Українець. Закінчив Нововоронцовський сільськогосподарський технікум. Працював старшим агрономом на МТС у Краснодарському краї.

Проходив службу в Червоній Армії в 1933-35 роках. У 1935 році закінчив командирські курси.

З червня 1941 року знову призваний до лав РСЧА. На фронтах німецько-радянської війни із 1942 року.

Командир батареї 205-го гвардійського гарматного артилерійського полку гвардії капітан Володимир Стрижак в числі перших із важких бригад вийшов до Дніпра, швидко розгорнувши свою батарею артилерійським вогнем сприяв форсуванню річки стрілецькими підрозділами.

25 вересня 1943 гвардії капітан Стрижак переправився в районі села Страхолісся (Іванківський район Київської області України) на правий дніпровський берег і, перебуваючи в бойових порядках піхоти, по радіо коригував вогонь гармат. Був поранений, але не залишив поля бою.

17 жовтня 1943 року гвардії капітану Стрижаку Володимиру Степановичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 1913).

З 1946 року капітан В.С. Стрижак у запасі. Працював директором Усть-Лабинської МТС Краснодарського краю, директором Виселківського цукрового заводу Краснодарського краю. Помер 30 грудня 1983 року. Похований в станиці Виселки Краснодарського краю.

Література

[ред. | ред. код]
  • Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь в 2 томах. Том I: — Москва: Воениздат, 1987. – стор. 530-531

Див. також

[ред. | ред. код]

Інші Герої Радянського Союзу зі складу 1-ї гвардійської гарматної артилерійської бригади:

Посилання

[ред. | ред. код]