Стрипейкіс Валерій Рімантасович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Валерій Стрипейкіс
Особисті дані
Повне ім'я Валерій Рімантасович Стрипейкіс
Народження 13 листопада 1974(1974-11-13) (49 років)
  Добра Воля, Пінський район,
Берестейська область, Білоруська РСР
Зріст 175 см
Вага 68 кг
Громадянство Білорусь Білорусь
Позиція нападник
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив кар'єри
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1994—1995 Білорусь «Біолог» (Н) ? (29)
1995—1998 Білорусь «Нафтан-Девон» 100 (48)
1999—2001 Білорусь «Славія-Мозир» 81 (47)
2001  Словаччина «Ружомберок» 3 (0)
2002 Росія «Волгар-Газпром» 0 (0)
2002  Білорусь «Білшина» 24 (18)
2003 Білорусь БАТЕ 16 (8)
2003 Литва «Каунас» 12 (4)
2004—2005 Білорусь «Нафтан» 56 (34)
2006—2007 Білорусь «Гомель» 50 (23)
2008 Білорусь «Шахтар» (С) 16 (2)
2009—2011 Білорусь «Нафтан» 54 (3)
2012 Білорусь «Міори» 12 (5)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1999—2001 Білорусь Білорусь 5 (0)
Тренерська діяльність**
Сезони Команда Місце
2013—2017
2021—н.ч.
Білорусь «Нафтан»
Білорусь «Нафтан»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Валерій Рімантасович Стрипейкіс (біл. Валерый Рымантасавіч Стрыпейкіс; нар. 13 листопада 1974, Добра Воля, Пінський район, Берестейська область, Білоруська РСР) — білоруський футболіст та тренер, виступав на позиції нападника. Один з найкращих білоруських нападників на рубежі XX і XXI століть.

Зараз працює головним тренером новополацького «Нафтана».

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

Розпочинав кар'єру у клубі Третьої ліги «Біолог» з Новополоцька. Згодом перейшов до іншого новополацького клубу, «Нафтан-Девон», де показав себе бомбардиром. У 1999 році перейшов до одного з найсильніших на той час білоруських клубів — мозирської «Славії». У Мозирі утворився тандем Стріпейкіса та Романа Василюка, який допоміг «Славії» здобути золоту медаль чемпіонату 2000 року.

Після короткочасного вояжу до словацького «Ружомберка», опинився в «Білшині», де провів один сезон. 2003 рік Стріпейкіс розпочав у БАТЕ, а після завершення першого кола вирушив до «Каунасу». У 2004-2005 роках, повернувшись в «Нафтан», двічі ставав найкращим бомбардиром чемпіонату Білорусі.

У 2006-2007 роках виступав за «Гомель», де відновився тандем Стріпейкіса та Василюка. Після цього провів один сезон у «Шахтарі» (Солігорськ).

У 2009 році знову поїхав до Новополоцька. Допоміг наваполацькому клубу здобути перший в історії трофей – Кубок Білорусі 2009, у фіналі якого відзначився голом у ворота салігорського «Шахтаря».

Кар'єра в збірній

[ред. | ред. код]

У 1999-2001 роках грав за національну збірну Білорусі. Всього зіграв 5 матчів, в яких не відзначився жодним голом.

Кар'єра тренера

[ред. | ред. код]

Наприкінці сезону 2011 року оголосив про завершення кар’єри та перейшов на тренерську роботу в «Нафтан».

У другій половині 2012 року як аматор виступав за клуб «Міори» з Другої ліги, при цьому залишався тренером «Нафтана». Проте керівництво клубу не встигло заявити гравця, і виступати за клуб він почав лише з початку другого кола чемпіонату. 8 серпня 2012 року дебютував за клуб у матчі з «Гомельзалдортранспортом». У січні 2013 року став головним тренером новополацького клубу. У червні 2013 року після переходу головного тренера Павла Кучарова до мінського «Динамо» призначений виконуючим обов'язки головного тренера «Нафтана». На вище вказаній посаді привів «Нафтан» до 10-го місця в чемпіонаті 2013 року. У 2013 році грав за аматорський колектив «Приозер'я» (Верхньодвінськ). Виграв з ним кубок Вітебської області

У грудні 2013 року затверджений на посаді головного тренера «Нафтана». Під керівництвом Стріпейкіса «Нафтан» добре виступив у чемпіонаті 2014 року, де тривалий час займав призові місця, але фінішував п’ятим. У 2016 році новополоцький клуб покинула значна кількість гравців, а через деякий час команда опинилася на останньому рядку. У серпні 2016 року Стріпейкіс залишив посаду головного тренера «Нафтана»[1].

У березні 2017 року увійшов до тренерського штабу нового головного тренера національної збірної Білорусі Ігоря Криушенка[2]. У червні 2019 року, після відставки Криушенка та призначення нового головного тренера Михайла Мархеля, покинув збірну[3].

У січні 2020 року знову опинився в «Нафтані», де став помічником Тараса Чопика[4]. У травні 2021 року, після звільнення Чопика, став виконуючим обов’язки головного тренера команди[5], а в липні затверджений на посаді[6].

Досягнення

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]