Перейти до вмісту

Строцень Людмила Дмитрівна

Додати посилання
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Строцень.
Людмила Строцень
Людмила Дмитрівна Строцень
Народилася2 січня 1961(1961-01-02) (63 роки)
с. Клинини, Волочиський район, нині Хмельницький район, Хмельницька область, Україна
Громадянство УРСР → Україна Україна
Національністьукраїнка
Діяльністьісторикиня, етнографка
Alma materКам'янець-Подільський педагогічний інститут
У шлюбі зБогдан
Нагороди

Людмила Дмитрівна Строцень (нар. 2 січня 1961, с. Клинини, Хмельницька область) — український історик, етнограф, пам'яткоохоронець. Дружина Богдана Строценя. Член Національної спілки краєзнавців України (1991), Наукового товариства імені Шевченка (2000) та Спілки археологів України[1].

Життєпис

[ред. | ред. код]

Людмила Строцень народилася 2 січня 1961 року у селі Клинини Волочиського району, нині Хмельницький район Хмельницької области України.

Закінчила Клининську середню школу (із золотою медаллю), історичний факультет Кам’янець-Подільського педагогічного інституту (1982, нині національний університет), Міжнародну школу «Несвіжська академія» (2006, Мінськ-Варшава, спеціальність — охорона та використання історичних пам’яток промислової архітектури та техніки). Працювала учителькою у школах Бережанського і Тернопільського районів Тернопільської области; старшою науковою співробітницею, завідувачкою сектору етнографії, заступницею директора з наукової роботи Тернопільського обласного краєзнавчого музею (1989—2003); викладачкою музейної справи і екскурсознавства у Тернопільській філії Європейського університету (2003—2004), від 2003 — заступниця директора Тернопільської обласної інспекції охорони пам'яток історії та культури (нині обласний центр охорони та наукових досліджень пам’яток культурної спадщини)[1].

Входила до списку членів журі міжнародного фотоконкурсу «Вікі любить пам'ятки» (2019)[1].

Доробок

[ред. | ред. код]

Авторка

Учасниця наукових конференцій.

Книги

  • «Повстанські пісні Бережанщини» (2019)
  • «Ми минемось, а спомин буде про нас…» (2016)[2][3]

Співорганізаторка фотовиставок:

  • «Пам’ятники Т. Шевченку на Тернопільщині» (2014, Тернопіль, Кременець);
  • «Повстанські пам’ятки Тернопільщини» (2017; Тернопіль, Бережани, Зборів);
  • «Репресовані за віру» (2016, Тернопіль);
  • «А ми тую стрілецькую славу збережемо...», (2016, Тернопіль, Бережани, Потутори)
  • «Пам’ятники жертвам депортації на Тернопільщині» (2017; Тернопіль, Монастириська).

Публікації

[ред. | ред. код]
Наукові видання
  • Строцень Б., Строцець, Л. Нове селище черняхівської культури на Волино-Подільському порубіжні // Давня і середня історія України (історико-археологічний збірник). — Кам’янець-Подільський, 2000. — С. 195-201.
  • Панщизняні порядки та скасування кріпацтва у народнопісенній творчості українців//Наукові записки Тернопільського обласного краєзнавчого музею, вип. III,  — Тернопіль, Джура, 2003, — С. 135-148
  • Археологічні дослідження Скалатського замку в 2008 році// Тези Міжнародної наукової конференції ”Східноєвропейські старожитності в добу середньовіччя”, присвяченої 90-річчю з дня народження видатного вітчизняного археолога Б.О. Тимощука. — Чернівці, 2009, — С. 58
  • Дослідження історичної частини міста Скалат//Археологічні дослідження в Україні, 2009, Збірник наукових праць, — Київ - Луцьк, 2010, — С. — 389-390
  • Археологічні дослідження Скалатського замку у 2008 році//Археологія Правобережної України, вип.2, Збірник наукових статей, присвячених пам’яті Ігоря Герети, — Київ, 2010, — С. 249-253
  • Історія дослідження оборонних споруд на Тернопільщині//Археологія і давня історія України. Вип.4. Актуальні проблеми археології України. — К: ІАНАНУ, 2010 — С. 292-300
  • Замки Тернопільщини за матеріалами археологічних досліджень// Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні, Вип. 20, ч.1, Збірник наукових праць,  — Київ, 2011, — С. 91-96
  • Історія дослідження оборонних споруд на Тернопільщині// Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні, Вип. 21, ч.1, Збірник наукових праць,  —Київ, 2012, — С. 53-65[4]
  • Археологічні дослідження замків Тернопілля// Волино-Подільські археологічні студії, вип.III, Пам’яті Ю. М. Малєєва, — Луцьк, 2012, — С. 192-197[5]
  • Ігор Герета — археолог, дослідник Тернопільщини // Наукові студії : Збірник наукових праць / Історико-краєзнавчий музей м. Винники. — Львів — Винники: Вид-во «Апріорі», 2013. — Вип. 6. — С. 109-116
  • Пам’ятники Тарасу Шевченку на Тернопільщині (до 200-ліття від дня народження) // Брідщина — край на межі Галичини і Волині, вип. 7, Матеріали восьмої краєзнавчої конференції, присвяченої Міжнародному дню музеїв, — Броди, 2014, — С. 103 - 108
  • Строцень Б., Строцень, Л. Мильне V — новий могильник пізньоримського часу на Волино-Подільському порубіжжі// Badania archeologiczne w Polsce środkowowschodniej, zachodniej Białorusii Ukrainie w roku 2013. Streszcenia wystampień. — Lublin, 2014
  • Строцень Б., Строцень, Л. Замковий палац у Скалаті (спроба історичної реконструкції за матеріалами археологічних досліджень) // Археологія і фортифікація України. — Кам’янець-Подільський, 2014. — С. 248-253
  • Ситник О., Строцень Б., Строцень Л., Ягодинська М., Сохацький М., Дерех, О. Археологія Тернопільщини// Тернопільщина. Історія міст і сіл, т. 1, — Тернопіль: ТзОВ «Тернограф», 2014, — С. 21- 36
  • Глиняні люльки з Тернопільщині за матеріалами археологічних досліджень та з колекції Борщівського краєзнавчого музею//Наукові записки Рівненського обласного краєзнавчого музею, вип. XIII, ч. 1, Матеріали наукової конференції, присвяченої 100-річчю від дня народження Ігоря Кириловича Свєшнікова, — Рівне, 2015, — С. 188-202;
  • Археологічні дослідження історичної частини Скалата (до питання визначення історичного ареалу міста) // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні, Вип. 25, Збірник наукових статей, присвячений пам’яті Д. Я. Телегіна, — Київ, 2016, — С. 394-396
  • «Ми повстанці — сини України». Пам’ятники повстанської звитяги Тернопільщини// Білий Берег, історико-краєзнавчий та літературний часопис Зборівщини, вип. 3, — Тернопіль 2017, — С. 177-184[6]
  • Презентація фотокаталогу «Пам’ятки повстанської слави Тернопільщини»// Збірник матеріалів круглого столу: Актуальні питання збереження та використання пам’яток культурної спадщини регіону. — Збараж, 2019 — С.207-212
  • Грабовий С. Строцень, Л. Пам’ятки козацької доби на Тернопільщині // Білий Берег: Історико-краєзнавчий та літературний часопис, вип. 4-5, — Зборів-Львів, 2019, — С. 417-423

Нагороди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г Журі [Архівовано 28 листопада 2020 у Wayback Machine.] // Вікі любить пам'ятки
  2. ↑ Юхно-Лучка М. «Ми минемось, а спомин буде про нас…» : [Текст] :тернополянам відкрили нові імена героїв УПА : [в ТОБМ відбувся захід «Невідомі герої УПА»] / М. Юхно-Лучка // Нова Тернопільська газета. — 2018. — 28 лют. — С. 7.
  3. ↑ У Тернополі презентували книги, присвячені історії повстанської боротьби наших земляків на YouTube // TV-4, 23 лютого 2018 р.
  4. ↑ Строцень, Л. Історія дослідження оборонних споруд на Тернопільщині [Архівовано 23 листопада 2016 у Wayback Machine.]
  5. ↑ Строцень, Л. Археологічні дослідження замків Тернопілля // Волино-Подільські археологічні студії. — Випуск ІІІ. Пам’яті Ю. М. Малєєва (1941–2006). — Луцьк, 2012. — С. 192–196.
  6. ↑ Строцень, Л. «Ми, повстанці — сини України» // Пам'ятки України. — 2016. — № 9 (вересень). — С. 20—26. — (Наша історія).
  7. ↑ Визначено лауреатів обласних премій у галузі культури за 2021 рік. Сільський господар. 26 жовтня 2023.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Строцень_Людмила_Дмитрівна&oldid=40786087